|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Клініка
Розрізняють типову та атипову форми оперізувального герпесу з локалізованим або генералізованим процесом різного ступеня тяжкості. У типових випадках за декілька днів до появи висипки хворі відзначають швидку втомлюваність, біль у голові, локальне свербіння, гіперестезію, парестезію і/або пекучий біль за ходом периферичних нервів на місці майбутніх вогнищ. Через 3-4 дні (іноді через тиждень) виникає інфільтрація і гіперемія шкіри, на якій з’являються пухирці, що зливаються між собою і заповнюються прозорим, а згодом мутним вмістом. Пухирці підсихають і перетворюються у кірочки, які з часом відпадають, залишаючи легку пігментацію. Локалізація болю та екзантеми відповідає проекції того чи іншого чутливого нерва і має однобічний оперізувальний характер. Найчастіше елементи висипу групуються за ходом міжреберних нервів, гілок трійчастого нерва на обличчі, рідше – в проекції нервів кінцівок. Болі іноді нестерпні, посилюються при найменшому дотику до шкіри чи рухах. З появою висипань інтенсивність болю зменшується. Біль може зберігатися тривалий час і після зникнення висипки. Висипання на шкірі часто супроводжуються загальною інтоксикацією. Температура тіла може підніматися до 39-40 °С. Хворі скаржаться на ослаблення, ломоту в тілі, біль голови, нудоту, іноді з блюванням. Відмічається припухлість і болючість регіонарних лімфатичних вузлів. При генералізованій формі хвороби висипка з’являється на різних ділянках шкіри, попри типові пухирці за ходом чутливих нервів. Серед атипових форм виділяють бульозну форму (пухирці набувають великих розмірів); геморагічну (пухирці наповнюються геморагічним вмістом), гангренозну (виникає чорний струп на місці пухирців, а згодом розвивається глибокий некроз шкіри й утворюються рубці з пігментацією), абортивну (з’являються лише згруповані папули, які розміщені на еритематозних плямах). Геморагічна та генералізована форми частіше спостерігаються в осіб, які тривалий час отримували глюкокортикоїди, рентгенотерапію, інші імунодепресанти. За локалізацією патологічного процесу розрізняють спінальні та черепно-мозкові форми герпесу, серед спінальних – шийна, грудна й попереково-крижова. Найчастішою формою є грудний гангліоніт, при якому поряд із загальноінфекційними симптомами спостерігаються висипка і сильний біль за ходом міжреберних нервів; біль може імітувати ішемічну хворобу серця (мал. 2). При шийному гангліоніті герпетичні висипання з’являються на голові. При нижньошийному і верхньогрудному гангліонітах спостерігається симптом Стейнброккера: пекучий біль у кисті, який поширюється на всю уражену кінцівку та супроводжується набряком і трофічними змінами. При поперековому гангліоніті висипка локалізується на шкірі поперекової ділянки, сідниць і нижніх кінцівок (мал. 3).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |