 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Класифікація герпесвірусів людини
ПРОСТИЙ ГЕРПЕС
(HERPES SIMPLEX)
http://health-ua.com/articles/713.html
Загальна характеристика герпесвірусів
Ці віруси належать до родини Herpesviridae, мають опортуністичні властивості, характеризуються значним поширенням і пантропізмом. Це складні ДНК-вмісні агенти, які мають ікосаедральний тип симетрії капсиду; середній розмір віріону становить близько 100-200 нм (рис. 1). На сьогодні відомо 8 видів патогенних для людини герпесвірусів, які здатні спричинити антропонозні захворювання з переважним аерозольним механізмом передачі інфекції (див. таблицю).
Герпесвірусам притаманна складна стратегія паразитування у сприйнятливому організмі, що передбачає можливість формування латентної, персистувальної або реактивованої форм інфекції залежно від умов, в яких реалізується біологічна програма збудника. Згідно з класичними уявленнями, латентний стан вірусу або персистенція відбуваються в імунокомпетентному організмі, який здатен реалізувати ефективну імунну відповідь проти збудника, що здійснює активну репродукцію дочірніх віріонів. Однак у імунокомпрометованих пацієнтів, організм яких не в змозі здійснити належний імунний нагляд за ендогенним патогеном, розвиваються реактивовані форми інфекції, що призводять до тяжких клінічних наслідків. Непоодинокі повідомлення про розвиток реактивованих форм герпесвірусних інфекцій у цілком імунокомпетентних осіб, отримані останнім часом, суперечать усталеним поглядам на стратегію паразитування цих інфекційних агентів у людському організмі. Така ситуація потребує спеціального аналізу нагромадженої інформації про випадки реактивації герпесвірусів у осіб із нормальним імунним статусом, що може допомогти поглибити розуміння походження цих вірусних уражень і удосконалити наявні діагностичні та терапевтичні стратегії.
Класифікація герпесвірусів людини
| Підродина | Рід | Вірус |
| α-герпесвіруси (Alpha-herpesvirinae) | Віруси простого герпесу (Simplexvirus Вірус вітряної віспи/оперізувального герпесу (Varicellovirus) | Вірус простого герпесу 1 типу H. simplex type 1 (HSV-1) Вірус простого герпесу 2 типу H. simplex type 2 (HSV-2) Вірус вітряної віспи Varicella zoster virus type 3 (VZV) |
| β-герпесвіруси (Beta-herpesvirinae) | Цитомегаловірус (Cytomegalovirus) Віруси, що утворюють розеоли (Roseolovirus) | Цитомегаловірус Cytomegalovirus type 5 (CMV) Вірус герпесулюдини 6А типу Human herpesvirus type 6A (HHV-6A) Вірус герпесу людини 6В типу Human herpesvirus type 6B (HHV-6B) Вірус герпесу людини 7 типу Human herpesvirus type 7 (HHV-7) |
| γ-герпесвіруси (Gamma-herpesvirinae) | Лімфотропні віруси (Lymphocryptovirus) Вірус, асоційований із саркомою Капоші (Rhadinovirus) | Епштейна – Барр вірус Epstein-Barr virus type 4 (EBV) Вірус герпесу людини 8 типу Human herpesvirus type 8 (HHV-8) |
Герпетична хвороба (простий герпес) – вірусна хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка проявляється висипкою на шкірі, слизових оболонках згрупованих дрібних пухирців на гіперемічній та інфільтрованій поверхні, що супроводжується свербінням, печією, болем.
Збудники належать до родини герпесвірусів, що містять ДНК. Відомо два типи вірусів, які спричиняють простий герпес: ВПГ-1, виділений з уражених ділянок шкіри та слизових оболонок, й ВПГ-2 – з геніталій (мал. 1).
Рис. 1. Збудник простого герпесу
Поиск по сайту: