АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Банківські ресурси, їх види та класифікація

Читайте также:
  1. Банківські об'єднання: порядок створення та їх типи
  2. Банківські операції та їх публічно-правові обмеження
  3. Банківські операції, їх класифікація
  4. Валюта, валютні цінності, класифікація валют.
  5. Види економічної інформації та її класифікація
  6. Види жорсткості та лужності води. Їх класифікація та визначення. Технічні параметри.
  7. Види та класифікація банків.Банківські групи
  8. Види та класифікація бухгалтерських документів з касового виконання бюджетів
  9. Види цін та їх класифікація
  10. Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади.
  11. Глава 11. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, її структура та класифікація товарів

Для здійснення комерційної і господарської діяльності банки повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів, тобто ресурсів.

Ресурси банку — це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні й використовуються ним для здійснення активних та інших операцій.

Таким чином, банківські ресурси можна вважати банківським капіталом.

Банківські ресурси класифікують за такими ознаками (рис. 8.1).

Найбільш поширеною е класифікація банківських ресурсів за економічним змістом та їх поділ на власні залучені та запозичені ресурси банку. Частка власного капіталу комерційного банку в сукупних ресурсах невелика, тоді як у сфері матеріального виробництва співвідношення власного та позиченого капіталів інше. Для виробничого підприємства вважається нормою, коли власний капітал становить 50 % загального капіталу, для комерційного банку достатнім вважається 8—10 %. Це зумовлено специфікою діяльності банку як установи, що здійснює мобілізацію тимчасово вільних грошових ресурсів на фінансовому ринку та надає їх у позику. Банк користується переважно чужими грошима, а власні кошти призначені, передусім, для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності, тобто виконує здебільшого захисну функцію.

Власний капітал банку має важливе значення для ефективного здійснення банківської діяльності. Він виконує такі важливі функції:

1) захисну — страхування вкладів і депозитів, що гарантує певний захист інтересів кредиторів банку у випадку його ліквідації або банкрутства;

2) оперативну — особливо важлива у період початку функціонування банку, що надає можливість за рахунок власного капіталу профінансувати придбання основних засобів, оренду приміщення та початок фінансової діяльності;

3) регулюючу — при встановленні економічних нормативів регулювання банків важливе місце відводиться нормативам капіталу банку.

4) функцію забезпечення оперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального виробництва постає головною, а для власного банківського капіталу є другорядною. Однак роль власного капіталу банку як джерела забезпечення його оперативної діяльності на початках після його створення є досить відчутною. За рахунок власного капіталу фінансується придбання меблів, організаційної та комп'ютерної техніки, будівництво або оренда банківських офісів, упровадження систем банківського захисту, банківських технологій і систем зв'язку.

Залежно від джерел та порядку формування власний капітал банку включає елементи, зображені на рис. 2:

Рис. 2. Складові елементи та джерела формування власного капіталу банку

Власний капітал банку при обчисленні економічних нормативів поділяють на капітал першого та другого рівня (основний та додатковий).

Залучені та запозичені банківські ресурси формують переважну частину банківських ресурсів (85—90 %). Тому їм притаманний широкий спектр видів і форм залучення.

Залучені ресурси банків існують у двох основних юридично-правових формах: у формі депозитів та формі короткострокових боргових цінних паперів (табл. 1):

Таблиця 1. Характеристика залучених банківських ресурсів

№ з/п Види ресурсів Складова характеристика господарювання
     
1. Кошти на вимогу (до запитання) суб'єктів господарської діяльності Поточні рахунки суб'єктів, кошти за довірчими операціями, кошти в розрахунках, розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності, цільові кошти на вимогу, кошти для розрахунків платіжними картками
2. Строкові кошти суб'єктів господарської діяльності Короткострокові й довгострокові депозити суб'єктів господарської діяльності, кошти, отримані за операціями РЕПО
3. Кошти на вимогу (до запитання) фізичних осіб Поточні рахунки, кошти за довірчими операціями фізичних осіб, кошти в розрахунках, кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками
4. Строкові кошти фізичних осіб Короткострокові та довгострокові депозити фізичних осіб
5. Кошти бюджету й позабюджетних фондів України Кошти бюджетів України до розподілу, кошти державного бюджету України, бюджетні кошти клієнтів, які утримуються з державного бюджету України, кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з місцевих бюджетів, кошти позабюджетних фондів
6. Кредиторська заборгованість Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку, сума транзитних рахунків за операціями з клієнтами банку
7. Цінні папери власного боргу (крім субординованого боргу) Прості векселі, емітовані банком, ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком

 

Запозичені банківські ресурси також характеризуються двома юридично-правовими формами реалізації: кредити, отримані від інших банків (у тому числі НБУ), та цінні папери субординованого боргу (табл. 2).

Структура банківського капіталу не є сталою за якісним складом і змінюється протягом року залежно від багатьох чинників, зокрема від якості активів, використання прибутку, політики банку щодо забезпечення приросту капітальної бази тощо.

Таблиця 2. Характеристика запозичених банківських ресурсів

№ з/п Види ресурсів Складова характеристика
1. Кошти НБУ Коррахунок НБУ в комерційному банку, короткострокові кредити, отримані від НВУ (овердрафт за коррахунком, за операціями РЕПО, через аукціони, ломбардні кредити, стабілізаційний кредит, інші кредити), довгострокові кредити, отримані від НБУ (через аукціон, за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, стабілізаційний кредит, інші довгострокові кредити)
2. Кошти інших банків Кошти на вимогу інших банків (кореспондентські рахунки), строкові депозити інших банків (депозити овернайт, гарантійні депозити, короткострокові та довгострокові депозити), кредити, отримані від інших банків (овердрафт за коррахунками, кредити овернайт, за операціями РЕПО, інші короткострокові та довгострокові кредити, отримані від інших банків, фінансовий лізинг від інших банків)
3. Кредиторська заборгованість за операціями з банками Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою, інша кредиторська заборгованість за операціями з банками
4. Цінні папери субординованого боргу Боргові цінні папери, випущені банком, що належать до категорії інвестиційних (більше одного року) — банківські облігації, як правило, безстрокові або конверсійні

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)