Система освіти

Перша половина XIX століття

На початку XIX століття ця система зазнала докорінної перебудови. Програма середньої школи була розширена й ускладнена, а навчання продовжено до 7 років (послідовно в чотирьох видах навчальних закладів - парафіяльній школі, повітовому та головному і головному училищах та гімназії). З певними застереженнями до загальноосвітніх можна віднести створені у другій половині століття місіонерські школи для дітей неросійських народів Поволжя (татар, чувашів і ін), де готувалиперекладачів, вчителів і нижчу провославна духовенство. Основною формою навчання податного населення продовжували залишатися школи грамоти. Для дворянських дітей була створена мережа закритих навчальних закладів. (Пажеського корпусу, кін. 50-их років; «Виховне товариство благородних дівиць» при Смольному монастирі (Смольний інститут), 1764; Царськосельський ліцей, 1811 і ін.) Ці навчальні заклади користувалися найбільшою фінансовою підтримкою уряду. Для порівняння: один Смольний інститут отримував 100 тис. рублів на рік, у той час як всі народні школи цілої губернії - всього 10 тис. рублів, причому, частина цих грошей призначалася на потреби лікарень, богаділень і т. п. З'явилися професійно-художні училища закритого типу, в які не приймали дітей кріпосних селян (Балетна школа при Московському виховному будинку, 1773; академія мистецтв, 1757, давала професійну підготовку в області живопису, скульптури і зодчества та ін.) До кінця XVIII століття в країні було 550 навчальних закладів з кількістю учнів близько 60-70 тис.

Хоча створення системи народних училищ та інших загальноосвітніх шкіл стало важливим внеском у становлення російської світської школи, але проголошена «всесословной», вона на ділі залишалася придатком станової системи освіти. Ця ситуація відображала ставлення влади до поширення знань серед нижчих станів. «Черні не повинно давати освіту, - писала Катерина московським генерал-губернатору П. С. Салтикову, - оскільки вона буде знати стільки ж, скільки ви так я, то не стане коритися в тій мірі, в якій підкоряється тепер». Ця ситуація не змінювалась до початку XX століття.

Значні успіхи були досягнуті в галузі вищої освіти.

На початку XIX ст. було утворено 5 університетів - Дерптський (Тартуський), Казанський, Харківський і ін Збільшене число шкіл зробило актуальною проблему підготовки вчителів, яких катастрофічно не вистачало (на кожне повітове училище, наприклад, доводилося в середньому по 2 вчителі, які викладали по 7-8 предметів кожний). Петербурзьке головне народне училище для підготовки вчителів народних училищ, відкрите в 1782 році, було перетворений у педагогічнийінститут. Педагогічні інститути були створені при всіх університетах.

Поиск по сайту: