АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ОПІВНІЧ. ГЛУХО. ЗИМНО. ВІТЕР ВИЄ

Читайте также:
  1. Звучить пісня «По діброві вітер віє»

Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє.

Я змерз. І випало з холодних пальців

Перо. І мозок стомлений відмовив

Вже послуху. В душі глибока павза.

Ні думка, ні чуття, ні біль — ніщо

В ній не ворушиться. Завмерло все,

Немов гнилий ставок в гущавині,

Якого темну воду не ворушить

Вітровий подих.

Але цить! Се що?

Чи втопленики з болотного дна

Встають, із хвиль вонючих простягають

Опухлії, зеленуваті руки?

І голос чути, зойк, ридання, стогін —

Не дійсний голос, але щось далеке,

Слабе, марне, тінь голосу, зітхання,

Чутне лиш серцю, та яке ж болюче,

Яке болюче!..

«Тату! Тату! Тату!

Се ми, твої невродженії діти!

Се ми, твої невиспівані співи,

Перед часом утоплені в багнюці!

О глянь на нас! О простягни нам руку!
Поклич до світла нас! Поклич до сонця!
Там весело — нехай ми тут не чахнем!
Там гарно так — хай тут не гниєм!»

 

Не вийдете на світло, небожата!

Не вивести вже вас мені до сонця!

Я сам оце лежу у темній ямі,

Я сам гнию тут, до землі прибитий,

А з диким реготом по моїй груді

Тупоче, б'є моя лихая доля!

 

І ще раз чути: «Тату! Тату! Тату!

Нам зимно тут! Огрій нас! Лиш дихни

Теплом, що з серця йде, повій весною,

А ми пурхнем, оживемо, заграєм!

Весняним чаром, співом соловейків

Наповнимо твою сумну хатину,

Арабських пахощів на своїх крилах

Нанесемо, коверцем пишнобарвним

Розстелемось під твоїми ногами.

Лише тепла нам! Серця! Серця! Серця!

 

Де ж я тепла візьму вам, небожата?

Уста мої заціпило морозом,

А серце в мене вижерла гадюка!

 

СТРОФИ

Бережи маєток про чорну годину,

Та віддай маєток за вірну дружину;

А себе найбільше бережи без впнну;

Та віддай майно, і жінку, й себе за Вкраїну.

 

Хто духом низький, не мішайся там,

Де є високих трони;

Таж чобота на голову ніхто

Не надіва замість корони.

 

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Завдання для самоперевірки:

1. Чому І.Франко називає силу людського духу «вічним революцьонером»? Обґрунтуйте свою думку.

2. З якою метою використовує поет прийом паралелізму в поезії «Гримить»?

3. Назвіть провідний мотив поезії «Земле, моя всеплодющая мати».

4. Окресліть функції ліричного «ми» в поезії «Каменярі».

5. Які почуття ліричного героя виявляються в поезіях «Чого являєшся мені у сні» та «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»?

6. Чому вірш «Як почуєш вночі…» вважається одним із кращих ліричних віршів в українській літературі?

7. У зв’язку з якими подіями було написано вірш «Декадент»?

8. Як виявляється сенс людського буття у наведеній молитві Івана Вишенського?

9. Поясніть присвяту прологу до поеми «Мойсей»: «Твойому генію мій скромний дар весільний».

10. У чому полягає національний зміст поезії «Не пора»?

11. Як розкриває проблему мистецтва й митця І.Франко в поезії «Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє»?

12. Які ідеї містять наведені строфи Івана Франка?

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)