Статичний розрахунок другорядної балки

Чотири пролітну нерозрізну другорядну балку розглядають завантаженою погонним постійним навантаженням по всіх прольотах і всіма можливими варіантами (схемами) завантажень окремих прольотів змінним навантаженням. Розрахункова схема балки за однією із схем навантаження наведена на рис. 6.3а. При різноманітних схемах завантаження нерозрізної балки змінним навантаженням в її перерізах виникають найбільші і найменші внутрішні зусилля – моменти М та поперечні сили Q, а епюри цих зусиль носять огинаючий характер (рис. 6.3б,в). При цьому що більше співвідношення змінного навантаження до постійного v/g, тим більшими виникають від’ємні прольотні моменти. Характер епюр і величини внутрішніх зусиль обчислюють з урахуванням пластичної роботи залізобетону.

Таким чином, розрахункові граничній моменти в чотирипролітній балці:

– в крайніх прольотах:

;

на першій від краю опорі:

;

– в середніх прольотах та на середніх опорах:

;

Від’ємні пролітні моменти на віддалі 0,2 l_ef,2 від опори В вправо та від опори С вліво обчислюємо за рекомендаціями [7], рис. 6.91, табл. 6.29 за формулою, зокрема:

М₆ =β₆ ql_ef,2²,

де β₆ – від’ємний коефіцієнт за табл. 6.29 [7] залежно від співвідношення змінного навантаження до постійного v/g. В нашому випадку,

.

При цьому за табл. 6.29 [7] коефіцієнт β₆ =–0,036,а значення від’ємного пролітного моменту, якщо q =23,76/м:

М₆ = β₆ql_ef,2 ²= – 0,036·23,76·5,50² = –25,87 кНм.

Поперечні сили, що виникають в балці:

– на крайній опорі

Q_A =0,4 q (l_ef,1 –0,5 c_sb)=0,4·23,76(5,575–0,5·0,25)=51,80кН;

– на другій від краю опорі зліва:

Q_B,left =0,6 ql_ef,1 =0,6·23,76·5,575=79,48 кН;

– на другій від краю опорі справа:

Q_B,right =0,5 ql_ef,2 =0,5·23,76·5,50=65,34 кН.

Огинаючі епюри моментів М (кНм) і поперечних сил Q (кН) подані на рис. 7.3.

Поиск по сайту: