АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Статичний розрахунок другорядної балки

Читайте также:
  1. I. Розрахунок захисного заземлення.
  2. II. Розрахунок блискавкозахисних пристроїв
  3. III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
  4. ГІДРОСТАТИЧНИЙ ТИСК
  5. ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
  6. Конструювання і розрахунок її.
  7. Підбір перерізу головної балки.
  8. Розділ 3. Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі
  9. Розрахунок
  10. Розрахунок
  11. Розрахунок
  12. Розрахунок

Чотири пролітну нерозрізну другорядну балку розглядають завантаженою погонним постійним навантаженням по всіх прольотах і всіма можливими варіантами (схемами) завантажень окремих прольотів змінним навантаженням. Розрахункова схема балки за однією із схем навантаження наведена на рис. 6.3а. При різноманітних схемах завантаження нерозрізної балки змінним навантаженням в її перерізах виникають найбільші і найменші внутрішні зусилля – моменти М та поперечні сили Q, а епюри цих зусиль носять огинаючий характер (рис. 6.3б,в). При цьому що більше співвідношення змінного навантаження до постійного v/g, тим більшими виникають від’ємні прольотні моменти. Характер епюр і величини внутрішніх зусиль обчислюють з урахуванням пластичної роботи залізобетону.

Таким чином, розрахункові граничній моменти в чотирипролітній балці:

– в крайніх прольотах:

;

на першій від краю опорі:

;

– в середніх прольотах та на середніх опорах:

;

 

Від’ємні пролітні моменти на віддалі 0,2 lef,2 від опори В вправо та від опори С вліво обчислюємо за рекомендаціями [7], рис. 6.91, табл. 6.29 за формулою, зокрема:

М6 6 qlef,22,

 

де β6 – від’ємний коефіцієнт за табл. 6.29 [7] залежно від співвідношення змінного навантаження до постійного v/g. В нашому випадку,

.

При цьому за табл. 6.29 [7] коефіцієнт β6 =–0,036,а значення від’ємного пролітного моменту, якщо q =23,76/м:

М6 = β6qlef,2 2= – 0,036·23,76·5,502 = –25,87 кНм.

Поперечні сили, що виникають в балці:

– на крайній опорі

QA =0,4 q (lef,1 –0,5 csb)=0,4·23,76(5,575–0,5·0,25)=51,80кН;

– на другій від краю опорі зліва:

QB,left =0,6 qlef,1 =0,6·23,76·5,575=79,48 кН;

– на другій від краю опорі справа:

QB,right =0,5 qlef,2 =0,5·23,76·5,50=65,34 кН.

Огинаючі епюри моментів М (кНм) і поперечних сил Q (кН) подані на рис. 7.3.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)