|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Електричні властивості
Геоелектричний розріз. Складений [5] за даними стандартного каротажу свердловин і впевнено апроксимується 13-ти шаровою моделлю (рис.1.1). Більшість геоелектричних шарів знаходять суттєве відображення в рівні і формі кривих ЧЗ і МТЗ. В цілому, геоелектричний розріз Шилівської площі сприятливий для вивчення електророзвідкою. Криві ЧЗ і МТЗ мають вигляд п’ятишарових типу КНА. На них лівий максимум амплітудних кривих формують високоомні шари крейди (2-4-й шари). Довга і крута спадна частина кривих формується під впливом, головним чином, п’ятого і шостого шарів (І, Т). Вузький контрастний мінімум кривих МТЗ і перегин кривих ЧЗ формують 7-10-й шари (Р1, С3, С2m, С2в). Десятий шар (низи С2 в) є опорним горизонтом для методу ЧЗ-ВП. Шари з дев’ятого по тринадцятий формують висхідну частину кривих МТЗ. Розраховані за даними електрокаротажу теоретичні криві ЧЗ-ВП і МТЗ непогано узгоджуються зі спостереженими кривими цих методів. Це свідчить, що апроксимована тринадцятьма шарами модель геоелекричного розрізу, в цілому, задовільно описує реальний багатошаровий геоелектричний розріз. Питомий електричний опір кристалічних порід характеризується високими значеннями - r >100 Омм. Однак на цьому фоні він також змінюється в значних межах і залежить від багатьох параметрів порід – фазового складу породи, наявності включень провідних мінералів, мінерального складу, пористості та ін. Таким чином, масиви (зони) тріщинуватих обводнених кристалічних порід характеризуються суттєвим зниженням питомого електричного опору і, відповідно, зростанням провідності. За даними попередніх досліджень [4,5] величина питомого опору порід в таких масивах зменшується в 3-10 разів в порівнянні з породами із монолітних (непорушених) ділянок. Геоелектричний розріз Дніпровсько-Донецької западини менш сприятливий, ніж розріз Львівського палеозойського прогину. Продуктивна на вуглеводні частина розрізу перекрита потужною (понад 1500 метрів) товщею крейди, яка має відносно велику провідність. Продуктивна частина розрізу слабоконтрастна. Але і в цій геоструктурній одиниці електророзвідка може вирішувати різноманітні геологічні завдання. Ефективному застосуванню електророзвідки сприяють епігенетичні зміни гірських порід під впливом дифузійних потоків вуглеводнів. Ці процеси призводять до різкого підвищення електричного опору. На рисунку 10.9 демонструються графіки і криві S=f(H) по Богатойській площі по двох свердловинах: продуктивній і непродуктивній. Провідність на глибині близько 3500 метрів у продуктивній на 30% більша, ніж у непродуктивній.Ця особливість епігенетичних процесів дає змогу застосовувати електророзвідку для оконтурювання пасток вуглеводнів по глибині і в плані. На Дружелюбівській площі (рис.10.10) за допомогою ЗСБ закартована потужна зона (близько 2000м) підвищеного опору, яка приблизно відповідає продуктивній частині розрізу. 1 – непродуктивна свердловина; 2 – продуктивна свердловина Рисунок 10.9 – Криві і S=f(Н) по свердловинах Богатойської площі ДДз (за А.М. Аллілуєвим).
Зони розривних порушень. За наявними даними по Північному борту загальна пористість кристалічних утворень в зоні розривного порушення складає 6-12%. Для найбільш розповсюджених тут гранітоїдів, мінералогічна щільність яких близька до 2,70 г/см3, при пористості 6% різниця щільностей між вологонасиченими породами в зоні розлому і незміненими породами становить 0,1г/см3. Якщо породи в зоні розлому газонасичені, то різниця збільшиться до 0,16г/см3. При пористості 12% ці значення становлять відповідно 0,2г/см3 і 0,32г/см3, що дуже суттєво. При значних розмiрах зони розривних порушень будуть впевнено картуватись. За даними електророзвідувальних досліджень методом МТЗ [4,5] зони розривних порушень відображаються на картах параметрів МТ-поля лінійними зонами підвищеної провідності, пониженого уявного опору та підвищеної анізотропії геоелектричних параметрів. Так, уявний опір порід тут знижується до 100-500 ом.м, тоді як в суцільних незмінених масивах порід він досягає 1000-10 000 ом.м. Загалом очевидно, що щiльнiсть та iншi властивостi порiд в зонi розривного порушення змiнюються в широких межах як на глибину, так i по її простяганню. Цим, можливо, i пояснюється рiзна ступiнь прояву в фiзичних полях одного i того ж порушення, що спостерiгається на багатьох дiлянках Пiвнiчного борту ДДЗ. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |