|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Швидкісна характеристикаФізичні властивості гірських порід Щільнісний розріз
Щільність. Осадочний чохол. Щільнісний розріз нижньої частини осадочного чохла (інтервал відкладів С2в-С1v1) Шилівської площі складений на основі узагальнення лабораторних визначень щільності і пористості по зразках порід із свр. Нарижнянська-1, 2, 4, 5, 6, 17 (вихідні дані партії 234/86 ДГЕ). Верхня частина розрізу, керн із якої в свердловинах площі не відбирався, складена на основі добре вивчених за даними лабораторних досліджень щільнісних розрізів суміжної Високопольської площі (інтервал розрізу С3-С2m) і Харківської опорної свердловини (інтервал розрізу К-Т). Узагальнений щільнісний розріз Шилівської площі представляється в такому вигляді (рис.1.1). Щільнісний розріз є досить стабільним. Це обумовлено невеликими коливаннями товщини та літологічного складу всіх стратиграфічних підрозділів осадочного чохла. Звертає на себе увагу відсутність суттєвих щільнісних границь розділу в низах осадочної товщі (С2в, С1s, С1v). Це створює несприятливі умови для прояву в гравітаційному полі позитивних структур, що розвинуті тут, головним чином, на цьому рівні. Ефективна щільність на межі осадочний чохол – фундамент залежить, головним чином, від щільності порід фундаменту і змінюється в досить широких межах – від –0,02 г/см3 до +0,30 г/см3. Таким чином, позитивні структурні форми на рівні поверхні фундаменту будуть краще проявлені в гравітаційному полі на ділянках розвитку більш щільних порід (амфіболіти, діорити). Кристалічний фундамент. Щільність порід фундаменту в районі Шилівської площі вивчена досить добре при проведенні тут гравімагнітних досліджень [4, 5], так як більшість свердловин площі пробурені зі значним відбором керна із докембрійських утворень. Розвинуті в районі Шилівської площі породи фундаменту, в цілому, розділяються на дві групи, які в значній мірі відрізняються за щільнісними властивостями – гранітоїди (плагіограніти, граніти, мігматити) і зеленокам’яні породи (головним чином, амфіболіти та горнблендити, змінені в різній мірі). Тому зеленокам’яні структури, які тут широко розвинуті в докембрійському комплексі порід, чітко проявляються в гравітаційному полі позитивними аномаліями відповідної форми і інтенсивності. Ділянкам розвитку гранітоїдів відповідають мінімальні значення поля. Швидкісна характеристика Швидкості розповсюдження сейсмічних хвиль на Шилівській площі визначались при проведенні сейсмокаротажу в свердловинах 2, 5, 12, 16, 17 Нарижнянської, 6, 8, 14, 15, 22, 23 Юліївської площ. Слід зазначити нерівномірність вивченості швидкості по площі. Найбільш повно швидкість пружних коливань вивчена вздовж незгідного скиду, який контролює Нарижнянсько-Огульцівську зону антиклінальних структур. На рис.1.1 представлені осереднені інтервальні поздовжні швидкості в відкладах осадочного чохла і фундаменту. На фоні закономірного зростання пластової швидкості з глибиною, спостерігається деяке її зменшення у нижньосерпухівських відкладах, збільшення - у пермських і нижньовізейських відкладах. Значно збільшується пластова швидкість в породах кристалічного фундаменту. Приповерхневий шар (зона малих швидкостей) відрізняється по швидкості та інших параметрах від решти розрізу і потребує спеціального вивчення. Значення швидкостей в ЗМШ змінюється від 300-400 м/с до 1200-1600 м/с. Це залежить, в основному, від диференційності рельєфу і літологічного складу розрізу. Треба зазначити, що швидкості в ЗМШ можуть змінюватись також від пори року і кількості атмосферних опадів. Швидкості в ЗМШ досить добре вивчені там, де використовувалось вибухове збудження пружних коливань і проводився МСК вибухових свердловин. Нижче ЗМШ залягає так звана зона корінних порід, в якій швидкість витримана по площі і змінюється в межах 1500-1900 м/с. Для розрахунку статичних поправок швидкість в корінних породах прийнята постійною і рівною 1700м/с.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |