|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Як відомо, атоми в молекули поєднуються за допомогою своїх електронівНа останній орбіті атома кисню знаходиться 4 електрони. У водню мається усього лише одна електронна орбіта, на якій знаходиться єдиний електрон. Отже, у молекули води всього шість електронів (4 кисневих і 2 від атомів водню), готових до контактів і здатних зробити єдину молекулу з окремих атомів. Щоб з'єднати два атоми водню з одним атомом кисню, досить двох зв'язків. Здавалося б, саджаємо на кожен зв'язок по трьох електронів - і молекула Н2О готова. Але три електрони знаходитися на одному зв'язку, як відомо, не можуть. Тому в утворенні кожного ковалентного зв'язку Н—О бере участь єдиний електрон атома водню і лише один електрон атома кисню. При цьому водневий електрон (що несе негативний заряд) зміщається у бік кисню, в результаті чого та частина молекули Н2О, де розташовується водень, стає позитивно зарядженою. Отже, долю двох кисневих електронів ми з'ясували. Що ж роблять два інших кисневих електрони? Доти поки ми стежимо за однією ізольованою молекулою Н2О, ці електрони залишаються вільними, ніяк не беручи участь в утворенні молекули Н2О, за що вони одержали назву неподіленої пари. (Але в утворенні молекулярної структури води вони будуть відігравати вирішальну роль) [4]. Молекула Н2О немов намагається відіпхнути ці неподілені електрони подалі від зв'язків О-Н. Тому орбіти сильно витягнуті убік, протилежну атомам водню, а для того, щоб ще більше видалити неподілену пару, площини орбіт повернені перпендикулярно площини О—Н—О. Таким чином, конфігурація молекули води тримірна, форма її схожа на пакет молока (див. мал. 2.3.в), у центрі якого знаходиться атом кисню, а в двох по атому водню. Різні ребра цієї молекулярної піраміди заряджені по-різному, тому молекула води має значний дипольний момент величиною 1,87 Д (1 Д дорівнює 8 Кл ∙ м) [4]. Повернемося тепер до фізичного походження водневого зв'язку, що розглянемо на прикладі О-Н…О. Квантовомеханичний стан цієї системи визначається положенням чотирьох електронів - двох від зв'язку О-Н і двох електронів неподіленої пари другого атома кисню. У такій системі можливо п'ять різних валентних структур (мал. 2.4).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |