Зовнішньоекономічні звязки та співробітництво України з країнами СНД

Спільний економічний простір та еквівалентність обміну. Проблеми та перспективи розвитку партнерських відносин з країнами СНД.

Об’єктивні передумови необхідності економічного співробітництва з країнами СНД. Форми та напрями економічних звязків та співробітництва.

Україна в нинішніх умовах переживає глибоку економічну кризу, аналогічну якій, проте різної величини, переживають країни СНД.

Україна з країнами дальнього зарубіжжя входить в партнерські взаємовідносини, в основному як скровинний придаток з маси субєктивних та обєктивних причин. Експорт машино – технічних товарів у загальному балансі становить 10 – 20%, а рівень експорту готової продукції у світі понад 50%.

Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності України має стати подальше поглиблення торгово – економічного співробітництва з республіками колишнього Союзу, нині членами СНД.

Нині передбачено захист економічних інтересів України шляхом встановлення митного кордону з країнами СНД. Провідними формами економічного співробітництва з країнами близького зарубіжжя є наступні:

Взаємний обмін різними видами сировини;

Взаємоторговля готовою продукцією та послугами;

Науково - технічне співробітництво.

Підписано угоди з Росією та Білорусією про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які не допускають рекспорту товарів. Рекспорт може здійснюватись виключно при наявності письмової згоди на умовах, які визначаються уповноваженим органом держави - виробника.

Україна експортує до країн СНД наступну продукцію:

Камяне вугілля;

Чавун;

Сталь;

Прокат чорних металів;

Залізну руду;

Марганцеву руду;

Цемент;

Сіль;

Промислове устаткування;

Автобуси;

Тепловози;

Екскаватори;

Грузові та легкові автомобілі;

Трактори;

Кукурудзозбиральні комбайни;

Бурякозбиральні комбайни;

Продукція хімічної промисловості;

Цукор;

Масло;

Фрукти;

Консерви;

Ряд інших товарів та послуг.

Коксівне вугілля та чорні метали складають найбільшу частку у експорті України. 72% даних поставок отримує Росія, зокрема Центральний район Росії (75% продукції нашої держави отримує). Поволжя, Північний Кавказ споживають українські залізну руду та марганцеву руду, Санкт - Петербург - чорні метали. Усі республіки колишнього Союзу, крім Молдови, імпортують цукор. Інші види продовольства в основному імпортує Росія.

70% імпорту з країн СНД у України припадає на Росію:

Нафта;

Газ;

Ліс;

Папір;

Деякі марки чорних та кольорових металів;

Машини;

Устаткування;

Інша продукція.

Україні імпортує з Білорусії:

Трактори;

Вантажні автомобілі;

Мінеральні добрива;

Ліс;

Папір.

Казахстан експортує в Україну:

Кольорові метали;

Шкірсировину;

Концентрати кольорових металів.

Молдова поставляє в Україну:

Продукцію приладобудування;

Продукцію виноробної промисловості;

Продукцію консервної промисловості;

Килими;

Виноград.

Країни Середньої Азії поставляють на український ринок:

Газ;

Бавовну;

Концентрати кольорових металів;

Тканини;

Каракуль.

Із Закавказзя надходять:

Нафта;

Автомашини;

Алюмінієвий прокат;

Чай;

Фрукти;

Вино;

Тютюн.

Держави Балтії як особливі колишні республіки Союзу є поставщиками на український ринок наступних товарів:

Електротоварів;

Трамваїв;

Пральних машин;

Холодильників;

Радіоприймачів;

Мікроавтобусів;

Риби та рибопродуктів;

Трикотажних та галантерейних виробів;

Інших товарів широкого вжитку.

Експортно - імпортні операції здійснюються на валютній основі та у формі клірингу. Кліринг - це система безготівкових розрахунків, які основані на заліку взаємних вимог та забовязань. Клірингові оперіції проводяться через банківську систему, спеціальні розрахункові палати.

Товарообмінні (бартерні) операції на початку 90 - х років становили біля 50% загального товарообороту. Це сприяло розвитку нееквівалентного вартісного обміну продовольчих товарів (зерна та зернопродуктів, цукру, соняшникової олії) на паливно - мастильні матеріали.

Проблем у взаємовигідного економічного співробітництва з країнами СНД в Україні є немало:

Різна валютна;

Політичні перешкоди;

Відсутність достатньої кількості ВКВ;

Низькоякісні застарілі технології;

Конкуренція з продукцією країн далекого зарубіжжя;

Недостатня захищеність ринку.

СНД від низькоякісної продукції наступних країн:

Польщі, Турції, Китаю, Кореї та ін.;

Відсутність єдиного митного кордону;

Ряд інших економічних проблем.

Після розпаду Радянського Союзу, який супроводжується розривом економічних зв'язків, в останні роки спостерігається їх відновлення та створення нових.

Позитивним прикладом є машинобудування, зокрема авіабудування, харчова, легка, хімічна та ряд інших галузей промисловості.

Україна інтегруючись у Європейські структури має не втрачати економіко - господарські зв'язки з країнами СНД. Адже поки що 70% обсягів експорту - імпорту припадає на країни СНД, зокрема на Росію.

Економічно невигідним є розрив господарських зв'язків колишнього єдиного народногосподарського комплексу.

Крім того, країни СНД мають приблизно одного рівня ресурсномісткі застарілі технології, що істотно знижує конкурентноздатність їх продукції на світовому ринку.

Підвищуючи взаємообсяг торгівлі та економічного співробітництва, країни СНД зможуть:

Підвищити власну економічну, а отже і загальну безпеку;

Замінити старі на власні новітні технології;

Гідно інтегруватись у європейські та світові економічні структури.

Для світогосподарських зв`язків початку XXIст характерні:

· Підтримання товарних та товарно-фінансових зв`язків на сталому рівні,

· Розвиток системи господарчих зв`язків у межах транснаціональних корпорацій,

· Дематеріалізація господарських зв`язків,

· Розширення економічної міграції робочої сили.

Рис.1. Структура експорту України в 2007 р.

Таблиця 1

Структура експорту України в 2007 р

Таблиця 2

Структура імпорту України в 2007 р

Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України пов’язані саме з наявністю цих проблем та необхідністю їх вирішення.

1. Пріоритетом №1 у зовнішньоекономічній діяльності України є подальший розвиток відносин з країнами СНД та Балтії:

· Поліпшення торгівельних відносин з Російською Федерацією, а саме розвиток кредитних відносин при торгівлі стратегічними товарами з обох боків та зменшення та ліквідація ПДВ при торгівлі товарами споживання,

· Продовження торгівельних відносин та розвиток інвестиційних відносин з країнами-членами Митного Союзу (Казахстан, Киргизстан, Білорусь),

· поглиблення торгівельних відносин з країнами, які не є членами Митного Союзу (Узбекистан, Туркменистан, Грузія, Вірменія), створення з цими країнами прямих транспортних коридорів;

· практична реалізація двосторонньої Митної угоди з Молдовою,

· диверсифікація поставок енергоресурсів між країнами СНД з метою забезпечення економічної безпеки держави,

· розвиток торгівельних зв’язків з окремими регіонами Росії як самостійними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (насамперед з такими як Тюмень, Комі, Карелія, Якутія, Башкортостан, Татарстан, Далекий Схід),

· забезпечення конкурентоспроможності українських товарів при торгівлі з цими країнами за рахунок зменшення митних тарифів.

2. З країнами Європейського Союзу:

· набуття Україною статусу держави з перехідною економікою,

· розширення доступу українських товарів на європейський ринок, а саме такої продукції як текстиль, металургійна продукція та продукція сільського господарства,

· укладання відповідних галузевих угод при торгівлі переліченими товарами,

· гармонізація економічного законодавства у відповідності до стандартів Європейського Союзу та світової системи торгівлі ГАТТ/СОТ з урахуванням національних інтересів та специфіки економіки України.

3. З країнами “великої сімки”:

· Напрямки розвитку зовнішньоекономічних відносин роботи з країнами – членами Європейського Союзу,

· Набуття статусу найбільш сприятливої нації RNB з метою запобігання дискримінаційних обмежень у торгівлі,

· Врегулювання питань щодо обмеження доступу на північноамериканський ринок ряду товарів (метали, феросплави та ядерні матеріали),

· Співробітництво з Японією при виробництві електрозварювальної техніки, штучних алмазів, надтвердих матеріалів, рідкоземельних металів та сплавів з них,

· Розвиток співробітництва у сферах експлуатації космосу, зв’язку, інформатики, фундаментальних наук.

4. З іншими країнами:

· Обмеження митних бар’єрів у придунайській торгівлі,

· Розвиток відносин з країнами Близького та Середнього Сходу по наданню їм інженерно-технічних послуг,

· Розвиток відносин виробничої кооперації з Китаєм та Індією,

· Освоєння ринків збуту країн Південно-Східної Азії для продукції машинно-технічного виробництва

· Поновлення відносин з країнами Латинської Америки у сфері обміну ліцензіями та “ноу-хау” в аерокосмічній галузі.

Поиск по сайту: