АНОТАЦІЯ НА ХОРОВИЙ ТВІР

"Ой у гаю при Дунаю"

українська народна пісня

в гармонізації К. Котенка

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВІР І ЙОГО АВТОРІВ.

Твір "Ой у гаю при Дунаю" – українська народна пісня в гармонізації відомого українського композитора і диригента Костянтина Котенка.

Українська пісенна культура – одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію.

У народних піснях відображено най різноманітні прояви життя трудового народу – його велику, але героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними поневолювачами, побут та уподобання людей.

Народна пісня – незатьмарене джерело життя і повсякденних турбот трудівників. Вона правдиво відгукувалась на найрізноманітніші події в житті простих людей.

Веселкова мистецька краса випливає з поетичних слів і мелодій пісень про кохання. Правдиво й сердечно передано в них взаємну любов і щастя закоханих. А скільки смутку, горя, журби й печалі в піснях про невірність чи підступність!

Особливою музичною красою вирізняються пісні багатоголосі, розспівані на кілька рівнозначних мелодій, кожна з яких становить самостійну мистецьку вартість, а всі разом, у гуртовому звучанні, захоплюють самобутністю ладу, художністю, самостійністю горизонтального руху.

Творцями таких пісень, їхніми постійними носіями були переважно жінки.

Вони передавали власні почуття й переживання або щиро співчували горю своїх бідолашних сестер чи подруг.

Протяжні побутові пісні посідають важливе місце в репертуарі шанувальників співу, бо вони завжди хвилюють душу як виконавців, так і слухачів. Ясна річ, що не тільки краса природи, не лише історія та життєві турботи хвилюють творців та носіїв народних пісень.

Потяг народу до творчості такого типу не випадковий, він засвідчує любов українців до гострого слова й важливих мелодій, справжню оптимістичність їх світогляду.

Творці пісень проходять повз недоліки та прорахунки у житті й громадській діяльності, засуджують винуватців, розкривають причини тих чи інших життєвих вад.

Природно, що образність, мелодика й ритміка таких зразків значно вплинули на виникнення жартівливих, гумористичних і сатиричних пісень, на визначення їх провідного мистецького характеру. Тому в цих піснях, рухливих і динамічних, відсутні, за окремими винятками, нестабільність метру, змінні розміри, асиметричність структури, що широко репрезентують плавність мелодичного розливу й ритмічну свободу загального руху в протяжних ліричних, а особливо, в родинно-побутових наспівах. Жартівливі пісні, як і пісні про кохання. про життя та побут у сім'ї, користуються широкою популярністю і звучать у сольному та гуртовому виконанні.

ВІДОМОСТІ ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ КОМПОЗИТОРА

Костянтин Котенко народився 13 грудня 1895 року в м.Березна Чернігівської області.

Костянтин Котенко – український композитор і хоровий диригент.

В 1918 –1921 р. вчився в Київському музично-драматичному інституті імені М.В. Лисенка по класу композиції у Л.Л. Яв орського, диригування – у А.І. Орлова, і в 1933 році закінчив інститут екстерном. З 1919 року працює як організатор і керівник самодіяльності, викладав хорове диригування у музично-навчальних закладах міста Києва.

В 1923-1927 роках працює в музично-драматичному інституті, з 1931 року - Київській консерваторії. З 1947 року К. Котенко являється професором консерваторії.

В 1941-1945 роках Котенко стає науковим співробітником Інституту фольклору АН УРСР.

21 жовтня 1964 року в місті Києві Григорій Гурійович Верьовка помер.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ТЕКСТ

В українській народній пісні "Ой у гаю при Дунаю" оспівується доля молодої жінки, чоловік якої загуляв і залишив її одну з дітьми. Ця пісня сумного характеру:

Ой у гаю, при Дунаю

Соловей щебече.

Він же свою всю пташину

До гніздечка кличе.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох

Соловей щебече.

Він свою всю пташину

До гніздечка кличе. (весь куплет - 2)

Ой у гаю, при Дунаю

Там музика грає.

Бас гуде, скрипка плаче,

Милий мій гуляє.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох

Там музика грає.

Бас гуде, скрипка плаче,

Милий мий гуляє. (весь куплет - 3)

Ой у гаю, при Дунаю

Стою самотою.

Плачу, тужу, ще й ридаю

Милий за тобою.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох

Соловей щебече.

Він свою всю пташину

До гніздечка кличе. (весь куплет - 2)

МУЗИЧНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ.

Жанр твору: лірична пісня.

Форма твору: куплетна.

ХАРАКТЕРИСТИКА МЕЛОДІЇ

Можна сказати, що характер музики відповідає текстові, а, навіть більше того, музика йде за текстом і поступово розкриває його зміст. Твір "І шумить, і гуде" написаний для хору з супроводом.

Основна тема проходить в партії сопрано, але є також переходи з одного голосу в інший.

Починається твір, невеликим фортепіанним вступом. Сам вступ дає нам зрозуміти характер твору. Мелодія жартівливого характеру.

Далі вступають сопрано на першій долі такту, потім на другій половині другої долі вступають всі голоси разом.

Мелодія грайливого характеру. Це автор відображає за допомогою тексту.

Пізніше тема проходить в чоловічій групі, але недовго, тема знову повертається до сопрано.

Щоб найбільш точно відтворити думки героїв, їх роздуми, переживання композитор використовує мішане голосоведіння:

а) висхідне

б) нисхідне

ЛАДОТОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Основна тональність твору "Ой у гаю при Дунаю" – до-мінор. Це відхилення дає можливість краще зрозуміти слухачеві твір.

ДЕТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГАРМОНІЇ

Як і у всіх українських народних піснях, гармонічна структура базується на основних ступенях народного ладу. Гармонічна мова твору дуже багата.

ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТУРИ

Для твору "Ой у гаю при Дунаю" характерний гомофонно-гармонічний виклад з елементами поліфонії. Фактура твору тісно пов'язана з його змістом.

Тут композитор використовує різноманітні музично-виражальні засоби, які допомагають розкриттю основної теми твору. Це і темп, динаміка, гармонія, ритмічний малюнок – все це допомагає композитору передати точніше і повніше характер і зміст.

ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ

Твір написаний для чотириголосного мішаного хору:

С, А, Т, Б.

В хоровій партитурі є місце, де зустрічається дівізі.

Це в 14 такті твору:

І в самому кінці твору:

ДІАПАЗОН ХОРОВИХ ПАРТІЙ І ВСЬОГО ХОРУ

Кожна хорова партія має певний діапазон. Даний твір має нескладні тесетурні умови. І тому повинну виконуватись легко і вільно.

В усіх чотирьох партіях С.А.Т.Б. використана середня тесетура, але частково і висока тесетура.

Тесетурні мови вигідні.

Всі хорові партії навантажені відносно свого робочого діапазон. Динамічні і тесетурні співвідношення пропозицій.

ОСОБЛИВОСТІ ІНТОНУВАННЯ

В інтонуванні особливих труднощів немає.

Партії навантажені відносно свого робочого діапазону. Але є в творі такі місця, на які диригентові слід звернути увагу. Тому що велику увагу потрібно приділяти інтонації і строю під час роботи з найголовніших елементів, які тісно пов'язані між собою і супроводжують один одного. Певна складність виникає при інтонуванні звуків, які утворюють стрибки.

Стежачи за чистотою інтонування при виконані твору слів не допускати ніякого відхилення від правильності інтонування кожного ступеня у відповідному ладі, підтягуючи їх звучання.

Твір написаний в мінорній тональності, тому ступені слід інтонувати: при русі вгору.

В творчі зустрічаються місця, де мелодія повторюється на одному звуці.

Такі місця потрібно співати з тенденцією до підвищення:

ОСОБЛИВОСТІ СПІВОЧОГО ДИХАННЯ

В творі використано як по фразове так і ланцюгове дихання. Прийом звуковедення legato і non legato.

ДИРИГЕНТСЬКО-ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ

Для правильного виконання твору диригент повинне володіти комплексом художньо-технічних навиків керівництва хором.

У творі "Ой у гаю при Дунаю" диригент користується тридольною схемою.

Перед рухом служить в 4-му такті перша половина другої долі. Всі голоси крім сопрано ми тримаємо ще на першу половину першої долі 5-го такту. Далі на другу долю ставимо А, Т і Б і тримаємо їх до першої половини другої долі.

Знову на 2-гу половину другої долі співають А, Т і Б, ми їх затримуємо на першу долю 7 такту.

На 7 такті ми знімаємо чоловічі парті. В 8, 9, 10, 11 тактах співають лише жіночі голоси і в 11 такті на другій долі вступають Т і Б, а перед рухом служить перша доля.

Далі співають всі голоси до 15-го такту. В 15 такті на другій долі знімаємо жіночі голоси. А в 16 такті на другій половині другої долі знову вступають жіночі голоси (перед рухом служить перша половина другої долі). Жіночі голоси треба зняти в 17 такті на останній долі.

І вони знову вступають в 8 такті на другій половині другої долі.

Їх треба тримати доперши половини першої долі 19 такту.

Далі співають всі разом до 21 такту. В 21 такті на останній долі знімаємо жіночі голоси. В 23 такті вступають альти. Перед рухом до вступу служить остання доля 22 такту. В 24 такті вступають сопрано, замахом служить остання доля 23 такту. В 24 такті на другій долі на слові "гей" в партії сопрано ставимо стоячу ноту, до першої ноти 25 такту. Таким чином ми співаємо 1, 2 і 6 уплети.

3 і 4 куплети співаємо таким чином: в 28 такті вступають сопрано на першу долю, на кінець другої долі вступають альти, тенори і баси, передрухом служить перша половина другої долі.

Головне завдання диригента – чіткий показ вступів і зняття на рузних долях.

Диригент повинне слідкувати, щоб його рухи були чіткими, зрозумілими для хористі, допомагали їм якнайкраще розкрити зміст твору. Диригентські жести при цьому повинні бути невимушеними.

Поиск по сайту: