Сутність політичної системи

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

ПЛАН

Сутність політичної системи.

Складові елементи політичної системи.

3. Держава як основний елемент політичної організації су­спільства.

Проблеми формування демократичної політичної системи в Україні.

Основні поняття і терміни: система; політична система суспільства; політичні відносини; політична організація суспільства; політичні норми; політична культура; політична свідомість; держава; державний апарат; територія держави; населення держа­ви; право; державний суверенітет; форма держави; державне правління; державний устрій; принципи демократії; механізми демократії.

Сутність політичної системи

Поняття "система" (грец. зузіета - ціле) означає певну сукупність взаємопов'язаних елементів, що утворюють стійку цілісність, мають інтегративні особливості та внутрішні закономірності, притаманні саме цій спільноті.

У природі та суспільному житті існує велика кількість різноманіт­них систем. Політична система серед них визначається рядом своєрід­них і притаманних тільки їй рис: виконання завдання щодо інтеграції суспільства, розподілу в ньому матеріальних та духовних цінностей, монополія на державний примус у межах всього суспільства і викори­стання для цього спеціального апарату, складна внутрішня будова си­стеми, яка включає державу, політичні організації, норми, принципи, механізми комунікацій між соціальними групами суспільства та дер­жавною владою тощо.

Отже, політична система - це інтегративна сукупність держав­них та недержавних соціальних інститутів, які здійснюють владу, управління справами суспільства, регулюють взаємовідносини між громадянами, соціальними групами, націями, державами, що забезпечують стабільність суспільства, певний соціальний поря­док.

Політична система суспільства включає в себе соціальний зміст влади, її носіїв, взаємодію з економічним ладом. Вона визначає інститут, організації, через які реалізується влада у суспільстві й регулю­ються політичні відносини, а також принципи, норми і спрямованість діяльності інститутів політичної влади.

Політична система виникла разом із диференціацією суспільства та виникненням держави. Власне, держава і стала першим інститутом політичної системи. В умовах функціонування нерозвинутого суспіль­ства вся політична система обмежувалася тільки до діяльності дер­жавних інституцій. Правда, поряд могли існувати формальні й неформальні об'єднання, які намагалися грати значну або навіть провідну роль у житті суспільства.

Проте становлення цілісної політичної системи суспільства пов'язане з формуванням громадянського суспільства та його структуризацією. Під час цього процесу суспільство стратифікується на великі соціальні групи. Для задоволення їхніх потреб та інтересів виникають політичні партії, різноманітні професійні спілки та інші громадські об'єднання. Врешті з'являються й цілі громадські та політичні рухи.

Отож у розумінні сутності політичної системи слід чітко усвідомити, що сфера політичного життя не обмежується тільки відносинами "держава - суспільство". Політична система є поняттям ширшим, аніж "державне управління", бо стосується всіх осіб та інститутів, які бе­руть участь у політичному процесі.

Політичну систему в історії політичної думки досліджують вже ба­гато століть, починаючи від Аристотеля. Але вагомі результати ці до­слідження досягли лише в XX ст. після застосування американсько-канадським політологом Девідам Істоном методу системного аналізу У працях "Політична система" та "Системний аналіз політичного життя".

Згідно з його точкою зору, система складається із ряду різноманіт­них елементів, що пов'язані між собою залежностями і таким чином становлять цілісну структуру. Кожна конкретна політична система мас свої межі, у яких її політичні рішення обов'язкові і реально виконуються. Вплив довкілля на систему Істон називає введенням інформації, а вплив політичної системи на оточуюче середовище - виходом інфор­мації у формі рішень та політичних дій.

Таким чином, взаємодія політичної системи з середовищем відбу­вається шляхом "входу - виходу". Реагуючи на виклики середовища, політична система одночасно підтримує у суспільстві змінність і стабільність. "Збереження через зміни" є дієвим засобом стабілізації політичної системи.

Польський політолог, професор Анджей Лопатка у праці "Дер­жава та її політичне середовище" зазначає, що політична система скла­дається із трьох елементів:

а) ідеї й політичні цінності (наприклад, ідеї народовладдя);

б)організації та інститути;

в)норми, які регулюють втілення в життя ідей та діяльності інсти-
тутів.

К. Кулчар розглядає політичну систему на двох рівнях:

на рівні держави вона включає державні і політичні організації, норми (насамперед правові) та ролі, які реалізуються в політичній по­ведінці;

на рівні суспільства до неї входять стандарти індивідуальної по­літичної поведінки, норми (насамперед етичні), ролі та організації (полі­тичні партії, групи тиску, які або прагнуть влади, або впливають на процес її здійснення.

Функції політичної системи визначають її дієздатність та ефек­тивність. До них належать:

визначення мети, завдань, шляхів, розвитку суспільства, розроб­ка і здійснення конкретних програм його життєдіяльності;

визначення та розподіл матеріальних і духовних цінностей відпо­відно до інтересів та становища соціальних спільнот;

гармонізація і узгодження інтересів автономних державних утво­рень (у разі їх наявності цільному державному організмі), соціаль­них спільнот, індивідів;

духовно-ідеологічна діяльність, формування політичної свідомості й політичної культури громадян або маніпулювання нею;

забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки суспільства. Класифікації політичної системи суспільства відображають рівень наукового вивчення цієї політичної категорії. Найпоширенішим критерієм класифікації є відповідність ідеалів і цінностей суспільства тим формам, в яких воно організоване. За цим критерієм у політичній науці розрізняють чотири типи політичної системи суспільства:

Англо-американська ~~ характеризується прагматизмом і раціоналізмом, її основними цінностями є свобода особистості, індивідуалізм, добробут і безпека. Системі властива чітко структурована багатопартійність, поділ влади і високий ступінь забезпечення стабільності;

Континентально-європейська - вирізняється розмаїттям політич­ної культури, співіснуванням старих і нових культур. їй властива на­явність великої кількості політичних партій з різноманітними ідеологіями і традиціями. Політичні партії мають значний вплив на суспільство;

Доіндустріальна (або частково індустріальна) - це поєднання значної кількості цінностей, етнічних та релігійних традицій, невиразний поділ влади. Для системи характерний особистий авторитаризм вищої посадової особи держави, влада однієї партії і високий потенціал на­сильства. Політична участь громадян у державних справах обмежена.

4. Тоталітарна - вирізняється надзвичайною централізацією влади, високим ступенем застосування насильства, заідеологізованістю. Ця система характеризується функціональною нестабільністю, засиллям бюрократії та виконанням партією, армією чи службою безпеки невлас­тивих їм завдань.

При аналізі політичної системи суспільства не слід забувати, що сама вона є лишень підсистемою цілісної суспільної системи.

Поиск по сайту: