Продукти переробки водоростей

Хімічний склад окремих водоростей. На основі проведених досліджень хімічного складу комерційних зразків Laminaria japonica запропонована схема попереднього обробітку сухої ламінаріі, яка дозволяє зберегти в продукті більшу кількість йоду. Для покращення якості дієтичних продуктів на основі ламінарії рекомендовано нормувати масову частку йоду в сировині. Важливо також конкретизувати вимоги СанПіН 2.3.2.1078-01 за вмістом токсичних елементів, зокрема миш’яку в морських водоростях [49].

Червоні водорості Palmariales за хімічним складом є типовими представниками відділу Rhodophyta. Встановлений макро- і мікроелементний склад зразків водоростей. Проведені дослідження амінокислотного складу пальмарієвих, у тому числі серед зв’язаних амінокислот. Калорійність пальмарієвих водоростей складає 80,95-86,75 ккал/100 г сухих водоростей. Враховуючи м’якість талломів і високі темпи росту, ці водорості пропонують використовувати в марикультурі й для приготування харчових продуктів [50].

Досліджені деякі функціональні властивості та хімічний склад зневоднених морських водоростей Ulva laktuka, зібраних у приморських районах Тунісу. Були визначені такі показники, як вміст розчинних, нерозчинних і загальних дієтичних волокон, кількість мінеральних речовин, профілі амінокислот і жирних кислот, набухаємість, вологоутримуюча і жироутримуюча здатність. Результати показали, що порошок із водоростей містив велику кількість волокон (54,0%), мінеральних речовин (19,6%), білків (8,5%) і ліпідів (7,9%). Нейтральні волокна включали геміцелюлозу (20,6%), целюлозу (9,0%) і лігнін (1,7%). Аналіз білкової фракції показав наявність незамінних амінокислот, частка яких складала 42,0% від загального вмісту амінокислот. У профілі жирних кислот домінуючою була пальмітинова кислота (60,0%), а за нею слідувала олеїнова (16,0%). Дослідження функціональних властивостей показало, що набухаємість, водо- і жироутримуюча здатність водоростей змінювались зі зміною температури [51].

Антиокислювачі та функціональні компоненти водоростей. За останній час велика увага приділяється проблемі виділення нових біоактивних сполук із морських сировинних ресурсів. Серед цих матеріалів морські водорості є цінним джерелом структурно різних біоактивних сполук і можуть бути використані замість штучних харчових інгредієнтів. Розглянуті біоактивні сполуки, що проявляють антиокислювальну активність, такі як флоротаніни, сульфітовані полісахариди, каротиноїдні пігменти і фукостерини, які можуть бути використані в якості функціональних інгредієнтів у харчовій промисловості [52].

Сушка водоростей. Значна частка морських водоростей використовується для сушки.

Вивчено вплив різних температур на кінетику сушки і фітохімічні компоненти їстівних Ірландських бурих водоростей, Himanhalia elongate. Сушка за температури 25 ºС привела до 49 і 51%-ного зниження загального фенолу і загального вмісту флавоноїдів, відповідно, порівняно зі свіжими морськими водоростями. Однак, це зниження скорочувалося з подальшим збільшенням температури. Збільшення вмісту фітохімічних речовин (антиоксидантів) було помічено за більш високих температур (35 і 40 ºС), коли вміст вологи знижується на 50%; це вказує на те, що напівсухий стан водоростей більш поживний, ніж у свіжому вигляді [53].

За результатами проведених досліджень науково обґрунтована технологія виробництва порошку харчового, яка базується на сушці дезінтегрованої денуклеїзованої біомаси, що забезпечує вихід готової продукції у кількості 19,59% від маси направленої сировини, а це дозволяє максимально зберегти всі цінні компоненти хімічного складу сировини; розроблена і затверджена технологічна інструкція з виробництва порошку харчового, а також запропоновані проекти технічних умов на синьозелені водорості роду Phormidium – сирець і на порошок харчовий із синьозелених водоростей роду Phormidium [54].

Полісахариди з водоростей. Морські водорості є важливою сировиною для виробництва полісахаридів.

Під час обробки червоних водоростей у лужному середовищі проходять три типи перетворень: зміна властивостей агару, розщеплення зв'язків між целюлозою і білком водоростей, утворення зв'язків між сульфатними групами агару і компонентами клітинної стінки з участю іонів кальцію. Автори провели математичне моделювання процесу модифікації структури агару в його розчині. Аналіз рівняння показав, що оптимальними параметрами процесу є: pH середовище 8±0,5, температура 80±5 °С і тривалість 30±10 хвилин. Показана можливість проведення процесу модифікації агару в розчині на стадії його екстрагування, що дозволило скоротити тривалість технологічного процесу, покращити якість і збільшити вихід кінцевого продукту [55].

Запропонований метод визначення динаміки гелеутворення агара-агара за зміною оптичних властивостей (показників). Спосіб полягає у вимірюванні коефіцієнту пропускання когерентного випромінювання крізь зразок агар-агару через рівні проміжки часу і побудови гелеутворення за отриманими даними. Таким способом можна оцінювати швидкість, час гелеутворення і використовувати отримані дані для оцінки якості партії агара-агара, що надійшла [56].

Розроблені дві екологічно безпечні електрохімічні технології: (1) технологія отримання полісахаридів – агару із червоних водоростей і альгінату з бурих водоростей шляхом обробки сировини в діафрагмових електролізерах у сприятливих умовах в середовищі з низькою концентрацією гідроксил-іонів, відновників і дії електричного поля; (2) технологія знебарвлення, дезодорації і знезараження полісахаридів у вигляді гелю шляхом його обробки у бездіафрагмових електролізерах в середовищі кисневмісних окислювачів, гідроксил-іонів і дії електричного поля. Остання придатна для обробки гелю, отриманого як традиційним, так і електрохімічним способами. Електрохімічні технології порівняно з традиційною і дозволили виробити полісахариди з виходом 90% від теоретичного з покращеними органолептичними і фізико-хімічними властивостями завдяки сприятливим умовам обробки, виключити необхідність використання хімічних реагентів (лугів, кислот, гіпохлоритів) і знизити екологічне навантаження на оточуюче середовище; скоротити число стадій екстрагування агару зі сировини з 8 до 1 і тривалість екстрагування з 24 до 4 годин та поєднати стадії осадження альгінової кислоти зі знебарвленням [57].

Представлені дані, що характеризують ефективність використання способів очищення екстрактів агару, отриманих з червоних водоростей Gracilariaopsis і Gracilaria, таких як діаліз, заморожування-відтаювання і баромембранна фільтрація. Автори стверджують, що діаліз і заморожування-відтаювання неоднаково ефективні для очищення агарів у зв’язку з видовою різницею червоних водоростей, відмінностями у моносахаридному складі. Показана перспективність використання мікрофільтрації для очищення і концентрування агарових екстрактів [58].

Проаналізована технологія отримання біоактивних полісахаридів фукоїдану і альгінової кислоти з бурих водоростей фукус. Автори стверджують, що побічний продукт виробництва – водноетанольний розчин («Фуколам-Е») може бути використаний в якості функціонального інгредієнту в розробці нових харчових продуктів [59].

Розроблена комплексна технологія переробки вищих водних рослин, що дозволяє отримати з них основний продукт – полісахариди, а також побічні продукти: пігментні речовини (хлорофіли) і вуглеводно-мінеральні добавки. Науково обґрунтовано використання зостери малої та рдеста пронзеннолистяного для подальшої переробки в якості пектинвмісної сировини шляхом їх вилучення із замкнутого середовища, який дозволить покращити його екологічний стан [60].

Карагинани. Проведеними дослідженнями встановлено, що основним фактором, який впливає на якість κ-карагинану, отриманого із культивованих водоростей роду Kappaphycus, є сезонність їх вирощування. Запропоновані раціональні режими екстрагування і осадження природних карагинанів із Kappaphycus і Eucheuma зі ступенем екстракції їх до 95±1% і збереженням природної міцності гелів (до 900 г/см²), що дозволяє отримувати κ- і τ-карагинани в одному технологічному циклі. У всіх пігментовмісних екстрактах із Kappaphycus і Eucheuma містяться R-фікоеритрин тип І, R-фікоціанін і алофікоціанін, концентрації і співвідношення яких зумовлюють різницю різновидностей К. striatum. Експериментально обґрунтовані раціональні режими поетапного отримання фікобіліпротеїнових комплексів і карагинанів, що забезпечують комплексне вилучення небажаних сполук [61].

Кислотні гідролізати. Для покращення використання бурих водоростей у технології емульсійних продуктів з них отримані кислотні гідролізати. На основі проведених досліджень встановлено, що кислотні гідролізати з бурих водоростей ундарії перистонадрізної та костарії ребристої володіють піноутворюючою і емульгуючою здатністю, що може бути використано в харчових технологіях. Вміст біологічно активних речовин БАР (альгінової кислоти, фукоїдану, маніту) і мінеральних елементів у гідролізатах дозволить збагатити ними харчові продукти із введенням гідролізатів до складу продуктів [62].

Розглянута можливість використання промислових бурих водоростей Далекосхідного регіону ундарії перистонадрізній і костарії ребристої в харчових технологіях у вигляді гідролізатів, отриманих кислотним гідролізом харчовою лимонною кислотою. Визначені закономірності накопичення вуглеводів у гідролізатах залежно від умов гідролізу, і встановлені раціональні параметри кислотного гідролізу. Вивчений хімічний склад і структуроутворюючі властивості отриманих гідролізатів [63].

Гелі з ламінарії. Досліджені умови отримання водоростевого гелю з ламінарії японської в результаті іонообмінних реакцій структурно-зв’язаної альгінової кислоти у тканинах водорості. Встановлено, що лужна екстракція ламінарії при гідромодулі 1:2, рН 9, температурі 85-95 ºС протягом 1,5-2 год. забезпечує переведення альгінової кислоти в її розчинну сіль – альгінат натрію. Нейтралізація отриманої водоростевої маси до 6,5-7,0 і введення солей кальцію у кількості 0,1 г/г альгінату натрію приводять до утворення стійкої желеподібної структури. Дослідження впливу температури консервування водоростевого гелю на його якість показали, що підвищення температури понад 95 ºС зумовлює зниження його в’язкості в 3,6 раза, а заморожування сприяє його зростанню. Аналіз хімічного складу водоростевого гелю показав, що отриманий продукт не токсичний і становить високу біологічну цінність [64].

Джеми та інше. Розроблені рекомендації зі створення харчових продуктів дієтичного лікувального харчування – джемів на основі ламінарії, збагачених селеном або хромом в органічно зв’язаній формі, що відповідає фізіологічним потребам осіб з аліментарно-залежними захворюваннями. Науково обґрунтовані рецептури джемів на основі ламінарії із заданою харчовою й біологічною цінністю. Виявлено співвідношення загального миш’яку і його неорганічних сполук у зразках бурих водоростей і обґрунтована можливість корегування допустимого рівня миш’яку у водоростях. Встановлена залежність впливу температури нагрівання і тривалості подрібнення на органолептичні, технологічні, мікробіологічні показники джемів, що дозволило з використанням методу математичного планування експерименту обґрунтувати оптимальні параметри технології виготовлення джему на установці роторного типу ГУРТ 500/160 [65].

Досліджено вплив попередньої обробки порошку ламінарії на технологічні і структурно-механічні властивості рибо-рослинних фаршів. Показано, що використання цього порошку не тільки дозволяє збагатити фаршеві кулінарні вироби органічним йодом, але й в помітних межах коректувати їх технологічні та структурно-механічні характеристики [66].

Розроблені нові види харчових композицій на основі водоростей, мідій з використанням пробіотичних мікроорганізмів. Водорості, що входять до складу композиції, містять харчові волокна, розчинні мікроелементи, вітаміни, йод. Жировою складовою композиції є поєднання поліненасичених ω-3 і ω-6 жирних кислот, які містяться у риб’ячому жирі, що дозволяє збагатити ними організм людини [67].

Патентується кулінарний виріб на основі морської капусти, що містить морську капусту, олію рослинну, перець чорний молотий, цукор і сіль, відрізняється тим, що додатково має в складі цибулю ріпчасту, авокадо, лимонну кислоту, васалі. Всі інгредієнти взяті в такому співвідношенні, масова частка: морська капуста – 60-84; цибуля ріпчаста – 8,0-10; авокадо – 5,0-7,4; олія рослинна – 0,1-5,0; перець чорний молотий – 0,1-0,15, цукор – 0,1-0,2; лимонна кислота – 0,03-0,05, васалі – 0,01-0,02, вода – решта [68].

Фірма Nubassa Gewurzwerk (Німеччина) отримує низькокалорійний замінник сала Nuba-F/B з високоякісних водоростей. Цей препарат дозволяє виготовляти вироби з м’яса і ковбаси з пониженою калорійністю та зменшити вміст жиру не менше ніж на 30% [69].

Література

1. Ахмерова Е.А. Сравнительный анализ пищевой ценности икры пресноводных и морских рыб // Рыбная промышленность. – 2012. – № 1. – С. 50-54.

2. Хамзина А.К., Копыленко Л.Р. Зависимость качества и безопасности размороженных ястыков лососевых рыб от условий их дефростации // Рыбная промышленность. – 2012. – № 1. – С. 36-39.

3. Хамзина А.К. Обоснование и разработка технологии икры лососевой зернистой из мороженых ястыков: Автореферат диссертации на соиск. уч. степ. канд. техн. наук. ВНИИ рыб.х-ва и океаногр. – М., 2012. – 25 с.

4. Штанько Т. И. О влиянии молочной сыворотки на физико-химические свойства лососевой икры. // Современные тенденции развития перерабатывающих комплексов, пищевого оборудования и технологии пищевых производств: Материалы Всероссийской научно-технической конференции. – Владивосток: Дальрыбвтуз, 2011. – С. 88-91.

5. Штанько Т.И., Гемба И.В. Микробиологическое обоснование использования молочной сыворотки при посоле лососевой икры. // Современные тенденции развития перерабатывающих комплексов, пищевого оборудования и технологии пищевых производств: Материалы Всероссийской научно-технической конференции. – Владивосток, 2011. – С. 84-88.

6. Штанько Т.И. Разработка технологии икры лососевой зернистой с использованием молочной сыворотки: Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. техн. наук Дальрыбвтуз. –, Владивосток, 2012. – 25 с.

7. Рубцова Т.Е., Платонова Н.А. Технология получения икры лососевой зернистой замороженной // Рыбная промышленность. – 2012. – № 1. – С. 27-31.

8. Ефимов А.А., Ефимова М.В., Коргун С.В. Использование консервантов при производстве зернистой лососевой икры. // Научно-технические исследования в рыбохозяйственной отрасли Камчатского края. – Петропавловск-Камчатский, 2009. – С. 19-22.

9. Янченко И.Н., Воробьев В.В. Разработка технологии изготовления соленой лососевой икры. // Инновационные технологии переработки продовольственного сырья: Материалы Международной научно-технической конференции. – Владивосток, 2011. – С. 252-254.

10. Химический состав икры полосатого тунца, морского языка и скумбрии / Intarasirisawat Rossawan, Benjakul Soottawat, Visessanguan Woppor// Food Chem. – 2011. – 124, № 4. – Р. 1328-1334.

11. Влияние обработки на образование аминов и липидный профиль тресковой икры. /Lapa-Guimardes Judite, Trattner Sofsa, Piskova Jana // Food Chem. – 2011. – 129, № 3. – Р. 716-723.

12. Свиридова Ю.Ю, Данылив М.М., Дворянинова О.П. Изучение качественных характеристик икры пресноводных рыб Центрально-Черноземного региона. // Успехи соврем. естествозн. – 2012. – № 6. – С. 137.

13. Смирных Н.И., Дворянинова О.П., Данылив М.М. Изучение качественных характеристик икры полученной от пресноводных рыб Центрально-Черноземного региона. // Успехи соврем. естествозн. – 2012. – № 6. – С. 137-138.

14. Ключко Н.Ю., Ташина Я.В. Совершенствование технологии комбинированного плавленого сыра с добавлением икры судака. // Изв. КГТУ. – 2013. – № 29. – С. 97-101.

15. Давидович В.В. Икра морских ежей как сырье для производства лечебно-профилактических препаратов. // Актуальные проблемы освоения биологических ресурсов Мирового океана: Материалы 2 Международной научно-тех. конф. – Владивосток, 2012. – С. 36-37.

16. Ключко Н.Ю., Доминова И.Н. Разработка технологии копченой икорной продукции с повышенными пищевыми достоинствами // Естественные и технические науки. – 2011. – № 5. – С. 388-391.

17. Способ получения аналога рыбной икры. Пат.2467653 Россия МПК А23L 1/328/ ВНИРО /Харенко Е.Н., Острикова Е.И., Бедина Л.Ф. – Опубл. 27.11.2012.

18. Харенко Е.Н., Острикова Е.І. Использование ультразвуковой обработки для повышения качества аналоговых продуктов из вторичного рыбного сырья. // Рыб. х-во. – 2012. – № 5. – С. 109-113.

19 Ахмерова Е.А., Копыленко М.Р. Технология изготовления икры летучих рыб из сушеного сырья // Вестн. биотенхнол. и физ.-хим. биол. – 2012. – 8, № 2. – С. 48-53.

20. Биохимические и физиологические особенности полиненасыщенных жирных кислот: перспективы создания новых функциональных пищевых продуктов. / Е.А. Смирнова, А.А. Кочеткова, И.В. Николаев и др. // Масла и жиры. – 2012. – № 6. – С. 11-13.

21. Гершунская В.В., Андрюхина Е.Н., Козлова Ю.А. Рекомендации по использованию жира пищевого из нерпы в питании детей дошкольного и школьного возраста // Материалы 8 Международной научно-практической конференции «Производство рыбной продукции: проблемы, новые технологии, качество», Светлогорск, 6-9 сент.2011. – Калининград, 2011. – С. 104-106.

22. Blue-back рыбы. Состав жирных кислот в зависимости от сезона вылова и сохранность при кулинарной обработке. // Pirini Maurizio [et al] // Food Chem. – 2010. – 123, № 2. – Р. 306-314.

23. Получение комплексов циклодекстринов с биологически активными веществами. / Л.А. Иванова, Д.Г. Шипарева, С.А. Скрылева и др. // Пищевая промышленность. – 2011. – № 10. – С. 67-69.

24. Лебская Т.К. Особенности технологии биологически активной добавки на основе рыбьего жира и концентрата гликозидов из кукумарии // Рыбоводное и рыбное хозяйство. – 2012. – № 3. – С. 64-69.

25. Физические и химические свойства пигментированного масла, полученного из голов креветок. / Nunez-Gasteum J.A., Sanchez-Macyado D.I, Lopez-Cervantes J. [et al] // Grasas y aceites. – 2011. – 62, № 3. – Р. 321-322.

26. Kahveci Derya, Xu Xueebing Использование процесса повторного гидролиза для повышения содержания ω-3-полиненасыщенных жирных кислот в жире лосося под действием липазы, продуцируемой Candida rugosa. // Food Chem. – 2011. – 129, № 4. – Р. 1552-1558.

27. Способ синтеза триглицеридов, обогащенных ПНЖК из сырого рыбьего жира высокой кислотности / Wang Weifei, Li Tie, Ning Zhengxiang [et al] // J. Food Eng. – 2012. – 109, № 3. – Р. 366-371.

28. Способ получения богатых омега-3 жирными кислотами морских фосфолипидов из криля: Патент 24581112 Россия МПК С11В 1/10, А23К. – Опуб. 10.08.2012.

29. Полиненасыщенные жирные кислоты нильской тилапии при использовании кормов, обогащенных витамином Е. /Navarro Rodrigo Diana, Pereira Navarro Fernanda Keley Silva, Ribeiro Filho Oswaldo Pinto [et al] // Food Chem. – 2012. – 134, № 1. – Р. 215-218.

30. Омега-3 жирные кислоты, производимые компанией Denomega. // Ингредиенты: сырье и добавки. – 2012. – № 1. – С. 54.

31. Анализ и управление качеством рыбьего жира пищевого качества. / Zhang Min, Wang Yong, Jiang Yuanrong [et al] // China Oils and Fats. – 2012. – 37, № 5. – Р. 44-47.

32. Способ получения рыбного жира «Эйконол». Патент 2427616 Россия, МПК С11вВ 1/00. – Опубликован 27.08.2011.

33. Изучение возможности глубокой переработки жира морских рыб. /Ma Yongjun, Yang Bo // China Oils and Fats. – 2011. – 36, № 4. – Р.1-6.

34. Боева Н.П. Научные основы технологии биологически активных добавок (БАД) к пище из рыбьих жиров // Материалы 7 Международной научно-практической конференции «Производство рыбной продукции: проблемы, новые технологии, качество». – Калининград: АтлантНИРО, 2009. – С. 105-109.

35. Удаление устойчивых органических загрязнителей из рыбьего жира с помощью твердых адсорбентов. /X. Ortiz, L. Karabellido, M.M. Marti [et al] // J. Chemosphere. – 2011. – 82, № 9. – Р. 1301-1307.

36 Сверхкритическая жидкостная экстракция жира рыбы из побочных рыбных продуктов: сравнение с другими способами экстракции. /Rubio-Rodriguez Nuria, de Diego Sara M., Beltran Sagrario [et al] // J. Food Eng. – 2012. – 109, № 2. – Р. 238-248.

37. Боева Н.П., Замылина Д.В. О возможности получения жира из жиросодержащего рыбного сырья способом ультразвуковой обработки // Материалы 8 Международной научно-практической конференции «Производство рыбной продукции: проблемы, новые технологии, качество». – Калининград, 2011. – С.172-173.

38. Попытка оптимизации процесса кристаллизации рыбьего жира при низкой температуре / E/Bodkowska [et al] // Przem. Chem. – 2011. – 90, № 5. – Р. 703-706.

39. Микроинкапсулирование жира рыб менхэден с растворимыми волокнами рисовых отрубей методом распылительной сушки. / Y.Wan, J.D. Bankston, P.J. Bechtel [et al] // J. Food Sci. – 2011. – 76, № 4. – Р. E348-E356.

40. Li Lufeng. Микроинкапсулирование рыбьего жира. // China Oils and Fats. – 2012. – 37, № 10. – Р. 22-24.

41. Корреляция состава материала покрытия с характеристиками потока и поведением при инкапсулировании эмульсии рыбьего жира. /Adhbashlo Mortaza, Mobli Hossien, Madadlou Ashkan [et al] // Food Res. Int. – 2012. – 49, № 1. – Р. 379-388.

42. Окислительная устойчивость порошка микроинкапсулированного рыбьего жира, стабилизированного смесями хитозана, модифицированного крахмала и глюкозы./Shen Zhiping [et al] // J. Agr. and Food Chem. – 2010. – 58, № 7. – Р. 4487-4493.

43. Применение искусственных нейронных сетей для предсказывания окисления жира рыбы менхэден с использованием метода инфракрасной спектроскопии с Фурье-преобразованием. / Klaypradit Wanwimol, Kerdpiboon Soraya, Singh Rakesh K. // Food and Bioprocess Technol. – 2011. – 4, № 3. – Р. 473-480.

44. Байдалинова Л.С., Андронова С.В. Перспективы использования растительных антиокислителей для стабилизации гидролитических и окислительных процессов в препаратах полиненасыщенных жирных кислот. // Изв. КГТУ. – 2013. – № 29. – С. 74-80.

45. Характеристика и антиокислительная активность содержащих экстракт Elsholtzif splendens наночастиц // Lee J.-S., Kim G.-H., Lee H.G. // J. Agr. and Food Chem. – 2010. – 58, № 6. – Р. 3316-3321.

46. Тестирование кофеиновой кислоты как природного антиоксиданта в функциональных реструктурированных продуктах из рыбы – волокон / Sanches-Alonso Isabel [et al] // LWT-Food Sci. and Technol. – 2011. – 44, № 4. – Р. 1149-1155.

47. Устойчивость к окислению обогащенного карнозиновой кислотой рыбьего жира в сравнении с жиром, содержащим синтетические антиоксиданты, при долгосрочном хранении / Wang Hua, Liu Fang, Yang Lei [et al] // Food Chem. – 2011. – 128, № 1. – Р. 93-99.

48. Yi Jierong, Andersen Mogens L., Skibsted Leif H. Взаимодействие между токоферолами, токотриенолами и каротиноидами при автоокислении смеси пальмового олеина и рыбьего жира // Food Chem. – 2011. – 127, № 4. – Р. 1792-1797.

49. Гершунская В. В., Петруханова А. В. Сравнительное исследование химического состава и показателей безопасности коммерческих образцов Laminaria japonica, используемых при производстве диетических продуктов. // Актуальные проблемы освоения биологических ресурсов Мирового океана: Материалы Международной науч.-техн. конференции. – Владивосток: Дальрыбвтуз, 2010. – С. 29-32.

50.Кадникова И.А., Селиванова О.Н., Щербакова Н.С. Химический состав пальмариевых водорослей побережья Камчатки // Известия ТИНРО. – 2012, 169. – С. 246-254.

51. Химический состав и функциональные свойства морских водорослей Ulva laktuka, собранных в Тунисе. /Yaich Hela [et al] // Food Chem. – 2011. – 128, № 4. – Р. 895-901.

52. Li Yong-Xin, Kim Se-Kwon Использование полученных из морских водорослей ингредиентов в качестве потенциальных антиоксидантов и функциональных компонентов в пищевой промышленности: Общие представления. // Food Sci. and Biotechnol. – 2011. – 20. № 6. – Р 1461-1466

53. Gupta Shilpi. Cox Sabrina, Abu-Ghannam Nusreen. Влияние различных температур сушки на содержание влаги и фитохимически составляющие съедобных морских Ирландских водорослей. // LWT - Food Sci. and Technol. – 2011. – 44, № 5. – Р. 1266-1272.

54. Разработка технологии получения порошка пищевого из термофильных синезеленых водорослей рода Phormidium. /А.А.Ефимов, М.В.Ефимова. М.А.Походина и др. // Вестник КачатГТУ. – 2011. – № 15. – С. 38-45.

55. Игнатова Т.А., Подкорытова А.В. Технология получения агара из Gracilaria: математическое моделирование процесса модификации структуры агара. // Рыб. х-во.. – 2012. – №6. – С. 103-111.

56. Максимова О.А., Митин В.В. Определение динамики гелеобразования агара-агара. // Пищ. пром-сть. – 2013. – № 7. – С. 45.

57. Куприна Е.Э., Наумов И.А., Малыгина М.А. Инновационные электрохимические подходы в совершенствовании технологии переработки водорослей // Материалы 8 Международной научно-практической конференции «Производство рыбной продукции: проблемы, новые технологии, качество», Светлогорск, 6-9 сент., 2011. – Калининград, 2011. – 150-159.

58. Технология получения агара из Gracilariaopsis и Gracilaria: сравнительная характеристика способов очистки агаровых экстрактов /Т.А.Игнатова, А.В. Подкорытова, Ю.И.Чимиров и др. // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2011. – № 6. – С. 39-44.

59. О возможности использования пищевых отходов производства в продуктах питания. /Е.С. Смертина, Л.Н. Федянина, В.А. Лях и др. // Качество прод., технол. и образ.: Мат 7 Всерос. – Магнитогорск, 2012. - С. 497-499.

60.Салиева А.Р. Обоснование и разработка комплексной технологии полисахаридов из высших водных растений Волго-Каспийского бассейна: Автореферат диссертации на соиск. уч. степ. канд. техн. наук. Москва.-2011, 25 с.

61. Фан Кхань Винь Разработка технологии гелеобразующих сульфатированных галактанов из культивированных красных водорослей-каррагинофитов родов Kappaphycus и Eucheuma: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата технических наук. ВНИИРО. М., 2011. – 25 с.

62. Табакаева О.В., Каленик Т.К., Медведева О.В. Переработка морских водорослей Дальневосточного региона и их пищевое использование. // Качество прод., технол. и образ.: Мат 7 Всерос. – Магнитогорск, 2012. – С. 427-430.

63. Табакаева О. В. Обоснование возможности использования потенциально промысловых бурых водорослей Дальневосточного региона в пищевых целях. // Техника и технология пищевых производств. – 2012.. – № 2. – С. 88-93.

64. Ковалева Е.А., Соколова В.М. Обоснование использования ламинариевых для получения пищевых систем с заданными функциональными свойствами // Научные труды Дальрыбвтуз. – 2011. – 23. – С. 156-164.

65. Петруханова А.В. Обоснование технологии пищевых продуктов диетического лечебного питания – джемов на основе бурых водорослей: Автореферат диссертации на соиск. уч. степ. канд. техн. наук. – Москва, 2012. – 25 с.

66. Использование сухой ламинарии в технологии йодированной кулинарной продукции /Е.В.Литвинова, Л.С.Большакова, С.Ю. Кобзева и др. // Современные технологии производства и переработки сельскохозяйственной продукции: Сборник материалов Международной научно-практической конференции. – Новосибирск, 2011. – С. 163-166.

67.Корниенко Н.Л., Бредихина О.В., Черкасова Л.Г. Разработка технологии комбинированных продуктов на основе сырья животного происхождения и композиций из водорослей. // Природные ресурсы, их современное состояние. Охрана, промысловое и техническое использование. – Петропавловск-Камчатский: КамчатГТУ, 2011. – С. 103-104.

68. Кулинарное изделие на основе морской капусты. Патент 2455868 Россия, МПК А23L 1/337. – Опубликовано 20.07.2010.

69. Meeresalgen-Produkte als Fettersatz // Fleishwirtschaft. – 2010. – 90, № 6. – S. 60.

Поиск по сайту: