Оцінка вихідного рівня

Оцінка вихідного рівня знань передбачає визначення знань та вмінь, якими володіє «учень», а також його відношення до інформації, яку йому треба засвоїти. При проведенні оцінки необхідно враховувати такі фактори, - як вік, освіта та рівень знань, теперішній стан здоров’я, самопочуття та лікарський діагноз. Проводячи цю попередню оцінку, треба знати, що пацієнти, які страждають чи перенесли наприклад, інсульт, потребують досить специфічних навиків, наприклад, таким, як застібання ґудзиків, одягання взуття, прийом їжі тощо.

Визначення мети, планування змісту і сфери навчання

Тема заняття може викладатися в любій (або в усіх) сфері навчання. Формування мети в межах здійснення медсестринського процесу має бути орієнтоване на три сфери навчання. При цьому мета, пов’язана з навчанням, називається поведінкою. В формуванні мети відображається те, що пацієнту необхідно зробити, щоб досягти результату. Мета має бути виважена.

Добре поставлена мета містить три компоненти:

- що потрібно зробити пацієнту – результат приклад: «повинен мати уявлення», «повинен знати», «повинен уміти»;

- визначити термін часу на навчання: дата чи інтервал часу – критерій (наприклад, «за тиждень», «через місяць», 45 діб.);

- хто і (або) з допомогою яких засобів надає допомогу – «умова» (наприклад, «з допомогою інструктора», «на милицях», «самостійно» і т.п.).

Прикладом формування мети в психомоторній сфері навчання може бути: «пацієнт А. буде проходити 5 км на теренкурі щоденно вранці перед сніданком». При формулюванні мети навчання ми використовуємо дієслова, які визначають уміння і навички.

При формулюванні мети навчання в пізнавальній сфері слід використовувати дієслова, які відображають розумову діяльність: наприклад, «І. П. розуміє, для чого йому необхідно зменшити вживання рідини в добовому раціоні».

При визначенні мети в емоційній сфері навчання використовують дієслова, які відображають відчуття, реакцію організму і оцінку пацієнтом тих чи інших явищ: «І. П. адекватно реагує на наявність сечоприймача». Визначивши мету навчання, необхідно запланувати зміст і методи навчання. В плані обов’язково вказуємо час (ранок, день, вечір) та тривалість навчання. Якщо ми плануємо навчити пацієнта не одного, а декільком навичкам, необхідно врахувати оптимальну послідовність навчання, щоб не втомити пацієнта і не викликати негативну реакцію на навчання. В першу чергу навчають простішим навичкам, а потім складнішим.

Медичній сестрі необхідно зробити індивідуальний план навчання для кожного пацієнта навіть, якщо треба навчити однаковим навичкам, оскільки темпи навчання і засвоєння можуть бути різними. Наприклад: Пацієнт переніс гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), в зв’язку з цим у нього права нога нерухома, а права рука не функціонує.

Медична сестра разом з пацієнтом планують організувати навчання наступним чином: «І. П. навчиться одягатися через тиждень самостійно». При цьому в плані відмічають, що він навчиться одягати брюки, потім взуття, і лише в останню чергу – сорочку, оскільки пацієнт вважає, що ця процедура для нього найскладніша.

Реалізація плану навчання

Виконуючи складений план, медична сестра повинна правильно вибрати час для навчання, коли пацієнт здатен найкраще сприйняти інформацію. Навчання проводять лише в тих випадках, коли медична сестра володіє достатньою кількістю часу, а пацієнт почуває себе добре, спокійний і знаходиться в комфортних умовах. Якщо умов немає краще відкласти навчання. Коли пацієнт роздратований чи стурбований тим, що не може засвоїти якусь навичку, потрібно заспокоїти його, запропонувати перенести заняття, проявити терплячість і розуміння.

Навчаючи пацієнтів можна використовувати спеціальну літературу, яка видається для них. Підкреслюючи важливу інформацію, медична сестра допомагає пацієнту зосередитися саме на цих питаннях, які мають для цього значення. Необхідно задавати пацієнтам багато запитань, щоб бачити на скільки засвоєна маніпуляція чи знання. Необхідно підтримувати інтерес до вивчення матеріалу, пояснюючи значення та важливість інформації для пацієнта. Навчаючи треба бути певним, що пацієнти чи їх родичі правильно зрозуміли отриману інформацію. З цією метою медична сестра в процесі навчання періодично перевіряє і оцінює, наскільки ефективно іде навчання, задаючи конкретні запитання з відкритою відповіддю і спостерігаючи, як пацієнт виконує навички. В тому випадку, коли медичній сестрі доводиться передавати великий об’єм інформації, необхідно поділити повідомлення на декілька частин, періодично запитуючи пацієнта, чи все він зрозумів. На закінчення можна коротко повторити всю інформацію.

Поиск по сайту: