Механічні властивості грунтів

Земля – це поняття, що включає в себе грунт, рельєф території, клімат і водний режим ґрунту

На процес утворення ґрунтів впливає п'ять природних факторів (В.В. Докучаєв):

1. Материнська порода визначає фізичні і фізико-хімічні властивості, механічний і хімічний склад, біологічні процеси, поживний режим і родючість ґрунту.

2. Клімат. Склад рослинності та її біологічна продуктивність, кількість органічних залишків, швидкість їх розкладання – все це залежить від кліматичних умов.

3. Рослинний і тваринний світ. Процес ґрунто-утворення почався з зародженням життя на Землі. Від типу рослинної формації залежать особливості ґрунтотворного процесу і якість гумусу, а також властивості ґрунту. При однакових кліматичних умовах і на однаковій материнській породі під трав'янистою рослинністю утворились типові чорноземи, а під деревною сірі лісові ґрунти.

4. Рельєф місцевості впливає на водний і тепловий режим ґрунту.

5. Вік ґрунту. Щоб материнська порода перетворилась на ґрунт, потрібні сотні і тисячі років. Час, протягом якого утворився ґрунт, називають його віком.

Після останнього зледеніння раніше звільнились південні і пізніше північні райони, тож і чорноземні ґрунти мають більший вік, ніж дерново-підзолисті і тундрові.

І 6 – м фактором в наш час є виробнича діяльність людини. Це є вирішальний фактор ґрунтоутворення і підвищення родючості ґрунтів.

Механічний склад ґрунту. Материнська порода внаслідок вивітрювання руйнується і подрібнюється до частинок різного розміру, які називають механічними елементами. Частинки, близькі за розмірами, об'єднуються у фракції. Співвідношення в ґрунті механічних елементів (фракцій) називається механічним складом ґрунту. Від механічного складу ґрунту залежить його родючість. Механічний склад ґрунту впливає на фізичні, хімічні та агрохімічні його властивості (пористість, вологоємкість, водо- і повітропроникність, вбирну здатність, вміст і доступність поживних речовин).

Піщані ґрунти швидко вбирають вологу, але погано її утримують, тому тут рослини терплять від ґрунтової посухи. Але такі ґрунти легше обробляються і тому їх називають легкими ґрунтами.

Ґрунти, які містять багато глини, чинять опір машинам, обробітку ґрунту, особливо в сухому стані, тому їх називають важкими. Важкі глинисті ґрунти багаті на поживні речовини, але завжди ущільнені, погано пропускають вологу і повітря.

Агрономічно найбільш цінними є ґрунти легко- та середньосуглинкові, для яких є добрий повітряний і водний режими.

За механічним складом ґрунти називаються:

- Глинисті: важкі, середні, легкі.

- Суглинкові: важкі, середні, легкі.

- Супіщані.

- Піщаний зв'язаний.

- Піщаний пухкий.

Органічна частина ґрунту складається з органічних решток рослинного походження (коренів і решток надзем-них частин рослини) і тваринного (відмерлих комах, тварин), а також продуктів їх розкладу або гумусу.

Рослинні рештки розкладаються мікроорганізмами на простіші органічні сполуки. Частина цих сполук розкладається (мінералізується) до кінцевих продуктів розкладу (вуглекислоти, води, кисню, аміаку і зольних елементів), деякі використовуються іншими організмами для синтезу вторинних білків, жирів, вуглеводів, з яких утворюються плазма нових поколінь мікроорганізмів. Деяка частина проміжних продуктів розкладу перетворюється у специфічні складні високомолекулярні колоїдні речовини – гумус.

Більшу частину (85-90%) органічних речовин ґрунту складає гумус, який в основному і визначає властивості та родючість ґрунту. Гумус склеює і цементує механічні частинки в структурні, поліпшує водно-повітряний і тепловий режим ґрунту. Сприяє нагромадженню у верхніх шарах ґрунту елементів живлення як самого ґрунту, так і тих, що вносяться з добривами. Повільно розкладаючись, гумус забезпечує рослини доступними сполуками азоту і зольними елементами. У ґрунтах з достатньою кількістю гумусу складаються найбільш сприятливі умови для розвитку рослин і ґрунтових мікроорганізмів.

Тому гумус є основним показником родючості ґрунтів. Загальні запаси гумусу в метровому шарі різних типів ґрунтів складають від 80 до 760 тон на га. Вміст гумусу в ґрунті змінюється і одним з основних завдань землеробства є зберігання і збільшення його шляхом внесення органічних добрив, висіванням сидератів, правильним добором культур і їх чергуванням, обробітком ґрунту тощо.

Поиск по сайту: