Шкала переведення тестового балу в оцінку

ПРИРОДОЗНАВСТВО

Об'єктами контролюу процесі навчання природознавства є складники предметної природознавчої компетентності:

- знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;

- уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;

- уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

- уміння виконувати практичні дії з об'єктами природи;

- уміння оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед природи;

- уміння застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;

- уміння творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях;

- досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.

У процесі навчання природознавства застосовуються різні види контролю: поточний, тематичний, семестровий та річний.

Поточний контроль здійснюється на різних етапах оволодіння учнями змістом теми. Основна його функція – навчально-коригуюча. Цей вид контролю доцільний на етапі засвоєння нових знань та умінь. Він дозволяє своєчасно виявити помилки, усунути їх причини.

Поточний контроль спрямований на визначення якості і рівнів засвоєння навчального змісту.

Оцінювання відбувається за допомогою усного або письмового опитування (згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти») відповідно до вимог навчальної програми за результатами бесід, спостережень, практичних робіт, дослідів, проектів, тестових і творчих завдань, дидактичних ігор тощо.

Усна пepeвіркадозволяє вчителевi перевiрити не лише знання, якими володiють учні, а й умiння будувати вiдповiдь у логiчнiй послiдовностi, їхнiй словниковий запас, темп вiдповiдей, а також розвивати зв'язне мовлення, логiчне мислення та iншi пiзнавальнi процеси. Вона дозволяє одразу коригувати одержанi вiдповiдi, спонукати учнiв до усвiдомлення помилок i причин їх виникнення, до виправлення допущених помилок i засвоєння досвiду аналiзувати й оцiнювати свою дiяльність й дiяльність iнших учнiв.

Для усної перевірки застосовують завдання типу: пригадай, прочитай, розкажи, вибери тощо, для письмової – продовж речення, встав пропущені слова, напиши, підпиши, познач, з’єднай, допиши тощо.

Усна перевірка потребує багато часу, обмежує можливість охопити перевіркою на уроці значну частину учнів класу. Тому доцільно застосовувати як усну, так і письмову перевірку знань.

Письмова перевірка здійснюється шляхом виконання завдань різного характеру. Здебільшого – це репродуктивні, продуктивні, відкриті (життєві, компетентнісно-орієнтовані) та інтегровані завдання. Письмова перевірка охоплює й графічні завдання (доповни схему, склади схему, склади таблицю тощо).

Письмові завдання спрямовані на вiдтворення, пояснення, доведення, обґрунтування, застосування знань. За змiстом вони є засобом перевiрки рiвня засвоєння фактичного матерiалу, сутності елементiв природознавчих знань, певних взаємозв'язкiв i залежностей у природi.

Письмові завдання мають бути невеликими за обсягом, а відповіді на них – стислими. Тому вважається за доцільне запроваджувати короткочасні письмові самостійні роботи (15-20 хв).

Тематичний контроль передбачає перевірку й оцінювання навчальних досягнень учнів з однієї або декількох програмових тем. Його мета – виявити й оцінити якість засвоєння системи природознавчих понять, істотних зв'язків і співвідношень між ними, уміння учнів оперувати знаннями в певних видах практичної і навчально-пізнавальної діяльності.

Наприкінці вивчення програмової теми (кількох невеликих за обсягом тем) рекомендуємо проводити контрольну роботу, яка складається із завдань різного рівня складності.

Звертаємо увагу, що тематична оцінка виставляється з урахуванням усіх поточних оцінок.

Оцінювання за семестр здійснюється з урахуванням тематичних оцінок. Підсумкова оцінка за рік виставляється на основі семестрових.

Перевiрку в процесi навчання природознавства рекомендуємо органiзовувати за допомогою рiзних методів: індивідуальна розповідь, бесiда, дослід, практична робота та ін.

Індивідуальна розповідь надає можливість учневі продемонструвати умiння послiдовно, логiчно та аргументовано викласти власну думку.

Бесіда – фронтальна або iндивiдуальна. Як метод оцінювання учнів початкових класів бесіда застосовується для перевiрки логiчно завершеної частини змiсту, що мiстить фактичний матерiал, який подiляється на смисловi частини, не має складних взаємозв'язкiв, а сам змiст не викликав труднощiв пiд час засвєння.

Дослiд слугує способом виявлення знань про: ознаки та властивостi об'єктiв i явищ природи, умови їx iснування; прилади i матерiали, якi використовуються для проведення дослiду, та їx призначення; способи виконання дiяльностi – склад i послiдовність виконання дiй у дослiдi.

Практичні роботипередбачають організацію діяльності учнів із матерiальними об'єктами природи (натуральними предметами, гербаріями, колекціями) або з їх матерiалiзованими формами (малюнками, моделями, муляжами, схемами).

Систематичне ведення фенологічних спостережень і навчальну проектну діяльність рекомендуємо оцінювати вербально.

Оцінювання навчального проекту. Залучення до пошукової діяльності відкриває в учнів здібності лідерів, які вчаться організовувати роботу в групах, уміння співпрацювати, відчувати себе членом команди, брати відповідальність на себе, реалізовувати результати навчальної діяльності. Проектна діяльність організовується з метою залучення учнів до перетворювальної діяльності, дає змогу поглибити знання учнів з предмету, визначити їхні здібності, розвинути інтерес до дослідницької роботи, сформувати вміння працювати з інформаційними джерелами, проводити спостереження та робити висновки.

Критерії оцінювання навчального проекту – це інструкція розроблена спільно з усіма учасниками проекту на початковому етапі.

Під час роботи над навчальним проектом застосовують зовнішнє оцінювання (вчитель, учні) та самооцінювання.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів під час контролю може бути репродуктивною, реконструктивною, творчою.

Обов'язковими компонентами процесу перевірки є взаємо- і самоперевірка.

Я У СВІТІ

Об’єктами контролю у курсі є такі суспільствознавчі аспекти:

- знання, які відображають усі види соціального досвіду (переважно на рівні уявлень і понять);

- досвід здійснення способів діяльності в соціальній сфері;

- досвід творчого застосування набутих способів діяльності в змінених ситуаціях;

- досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до різноманітних видів діяльності, зокрема навчальної, громадянської.

Вимогами до оцінювання навчальних досягнень учнів визначено:

- обсяг інформації про предмети, об’єкти і явища соціальної дійсності; її якість (знання конкретних фактів, правил чи зв’язків і залежностей);

- активність (від репродуктивної до творчого вираження) у набутті досвіду спілкування, поводження, взаємодії у праці, навчанні, грі; прогнозування результатів власних вчинків; випробовуванні різних соціальних ролей;

- вияв інтересу до навколишньої дійсності, надання переваги знанням, які можна здобути самостійно з різних джерел; зосередженість на досягненні результату, прагнення до успіху;

- вияви громадянських почуттів у різноманітних ситуаціях (обов’язку, патріотизму, відповідальності тощо).

Навчальною програмою передбачено періодичний, тематичний, семестровий, річний контролі.

Перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється під час поточного і тематичного контролю.

Поточна перевірка – динамічна і гнучка перевірка результатів навчання, що супроводжує процес становлення умінь і навичок. Поточна перевірка застосовується на всіх етапах уроку як у фронтальній, так і в індивідуальній та груповій формах різними методами: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (письмова самостійна робота).

Засобами оцінювання навчальних досягнень учнів під час поточної перевірки можуть бути: текстовий та ілюстративний матеріали, методичний апарат підручника; життєві ситуації до окремих тем; сконструйовані різнорівневі завдання; практичні роботи в практично дієвій формі та на виконання мислительних дій; самооцінювання та оцінювання однокласниками та ін.

Тематична перевірка здійснюється після засвоєння учнями змістових ліній (розділів) на основі поточного оцінювання. Під час тематичної перевірки знання учнів уточнюються, поглиблюються, розширюються, систематизуються. Вона вимагає від учнів максимальної самостійності і здійснюється переважно у письмовій формі (виконання тестових і текстових завдань).

Семестрова оцінка виставляється на основі тематичних балів.

Річний бал виставляється на основі підсумкових балів за семестри.

Оцінювання відбувається за результатами усного або письмового опитування (згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти») відповідно до вимог програми за допомогою бесід, розповідей, дидактичних ігор.

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ

Зміст предмета спрямовано на реалізацію пріоритетних напрямків технологічної освіти – долучення до мистецтва як до духовного досвіду поколінь, оволодіння способами художньо – технологічної діяльності та розвиток творчої обдарованості дитини, її самоконтролю. Діти вчаться працювати з найбільш поширеними та сучасними матеріалами, оволодівають основними прийомами майстерності для того, щоб за короткий час відповідно до власного задуму зробити самостійно або з допомогою дорослих корисний та привабливий виріб.

Важливим завданням трудового навчання є розвиток творчої, активної, креативної особистості, яка має уявлення про технології обробки матеріалів, національні традиції та духовну культуру народу. Опора на інтегрування з іншими навчальними предметами дозволяє здійснити розвивальний характер трудового навчання.

Об’єктами перевірки та оцінювання є:

- виконання практичних робіт;

- знання про види, властивості та прийоми обробки різних матеріалів відповідними інструментами та способами;

- уміння читати просту техніко – технологічну документацію (ескізи, креслення, схеми) та працювати за нею;

- уміння самостійно аналізувати конструкцію виробу, визначати послідовність виконання дій під час виготовлення виробів;

- уміння творчо використовувати декоративні та конструктивні властивості форми, матеріалів, кольору для розв’язання конкретних завдань;

- уміння використовувати різні техніки у відповідності з конструктивною або декоративно – художньою задачею;

- уміння створювати творчий задум та практично втілювати його у виготовлені виробу;

- знання про світ професій: їх зовнішні характерні ознаки і результати, інструменти, матеріали і способи праці, мету і умови праці;

- навички правильного і безпечного користування ручними інструментами і пристосуваннями, економного використання матеріалів.

Виконання всіх практичних робіт на уроках трудового навчання рекомендується оцінювати. При цьому, оцінюватися в балах на розсуд учителя можуть кращі роботи або роботи, при виконанні яких учень проявив старанність та результативність власної діяльності. Разом з тим, рекомендується організувати завершення роботи тим учням, які не встигли закінчити виріб на уроці.

Виявлення рівня знань учнів вчитель може здійснювати за допомогою бесід, розповідей, дидактичних ігор тощо.

Оцінювання здійснюється згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Тематична оцінка виставляється на основі поточних балів. Семестрова – на основі тематичних балів з урахуванням загального результату роботи учнів протягом відповідного семестру. На основі семестрового оцінювання виставляється річна оцінка з урахуванням динаміки особистих досягнень учня.

Поиск по сайту: