ВИЯВЛЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ (ВИМІРІВ)

Найбільш точні дані про радіаційне зараження місцевості можна отримати шляхом вимірювання рівнів радіації на місцевості дозиметричними приладами. Тому виявлення і оцінка радіаційної обстановки, як правило, виконуються за даними радіаційної розвідки та моніторингу.

Вихідні дані для виявлення і оцінки радіаційної обстановки:

· рівні радіації, виміряні в різних точках на місцевості (Р/год);

· час вибуху чи аварії t (год, хв);

· час вимірювання рівнів радіації t (год, хв);

· вид вибуху (Н - наземний, П - повітряний);

· потужність вибуху q_виб, (КТ);

· швидкість і напрям середнього вітру V (м/с,); р (град).

Для своєчасного визначення даних організується і безперервно ведеться радіаційна розвідка та моніторинг, які проводяться на суші (наземна), на воді (річна, морська) і у повітрі (повітряна).

На об’єктах радіаційна розвідка ведеться формуваннями ЦО, які готуються службами протирадіаційного і протихімічного захисту (ПР і ПХЗ) об'єкта та формуваннями ЦО, які діють у відриві від своїх об'єктів.

До цих формувань належать:

· пости радіаційного і хімічного нагляду (спостереження) (РХН);

· ланки і групи радіаційної і хімічної розвідки (РХР).

Пост радіаційного і хімічного нагляду включає трьох осіб (начальника поста, розвідника-хіміка, розвідника-дозиметриста). На кожному об’єкті виставляються один або декілька постів, в залежності від площі території об’єкта. Пост підпорядковується начальнику служби ПР і ПХЗ або начальнику штабу ЦО об’єкта (там, де немає служби ПР і ПХЗ).

Пост розгортається поблизу штабу ЦО або пункту управління (ПУ).

В районі поста викладається коло з розміткою «Північ», «Південь», «Схід», «Захід» і «стрілками», які вказують напрямки на великі міста, розміщені на відстані від 25 км до 100 км. Для особового складу поста будується перекрита щілина (бліндаж). Пост забезпечується вимірювальними приладами, біноклем, секундомірами, захисними окулярами і засобами індивідуального захисту.

Під час виявлення наявності отруйних речовин (ОР), або радіоактивних речовин (РР), розвідник подає сигнал «хімічна (або радіаційна) небезпека», і начальник поста доповідає керівнику на ПУ.

На території об'єкта розвідка ведеться групами радіаційної і хімічної розвідки.

Група РХР включає чотирьох осіб. Оснащується крім того, що було перелічено для поста, радіостанцією, автомобілем (транспортним засобом) для пересування по території з метою її обстеження. Розвідка ведеться за заданими маршрутами. Виміри робляться в місцях знаходження людей (цех, укриття і т. ін.).

Дані розвідки фіксують у журналі і передають на ПУ. Під час пересування автошляхами виміри роблять у місцях, які можна показати на карті (міст, перехрестя доріг, околиця населеного пункту таін.).

Одержані штабом ЦО дані радіаційної розвідки обробляються і використовуються для виявлення радіаційної обстановки, результати якої наносяться на карту чи схему.

Виявлення радіаційної обстановки включає:

· збір даних про рівні радіації на місцевості (Р/год);

· зведення рівнів радіації до одного часу;

· нанесення зон радіоактивного зараження на карту (схему).

Ситуаційна задача. Приведення рівнів радіації до одного часу після ядерного вибуху.

Для вирішення цієї задачі скористаємося необхідними даними.

ПРИКЛАД 1. Після вибуху ядерного заряду по м. Зарічинськ (q = 100 кт, вибух наземний (Н), який стався о 8.00) у штаб ЦО АТП, розміщений у м.Лужники, почали надходити дані розвідки, які заносились у журнал обліку, виписку із якого наводимо у таблиці.

Для перерахування рівнів радіації на першу годину після вибуху необхідно перемножити виміряний рівень радіації на коефіцієнт перерахування, який беремо з табл.1 Додатку.

Р = Р .к,

де Р - рівень радіації, перерахований на першу годину після вибуху; Р - рівень радіації, виміряний в будь-який час; К - коефіцієнт перерахування.

Після перерахування всіх одержаних розвідданих, на карті чи схемі визначають:

· точки з рівнем радіації 8 Р/год і з'єднують їх блакитною лінією, це буде зовнішня межа зони А;

· точки з рівнем радіації 80 Р/год з'єднують зеленою лінією, це зовнішня межа зони Б;

· точки з рівнем радіації 240 Р/год з'єднують коричневою лінією, це зовнішня межа зони В;

· точки з рівнем радіації 800 Р/год - чорною лінією (межа зони Г).

Таким чином, виконавши ці розрахунки і роботу на карті чи схемі, ми будемо мати повну картину осередку ядерного ураження.

Коли час вибуху невідомий, його можна визначити шляхом розрахунків за двома вимірами рівнів радіації, які виконані в одному і тому ж місці через певний проміжок часу 10; 20 або З0 хв., і, провівши розрахунки, визначають час вибуху чи аварії.

ПРИКЛАД 2. О 9.00 рівень радіації був 40 Р/год, а о 9.30 в цьому ж місці - ЗОР/год. Визначити:

· час вибуху;

· рівень радіації на першу годину (1 год) після вибуху (викиду).

Розв'язання:

1. Визначаємо відношення другого виміру Р₂ до першого Р₁:

Р₂/Р₁.

2. 3а табл. 2 Додатку для відношення 0,75 і проміжку часу між вимірами З0 хв знайдемо час, який пройшов після вибуху до другого виміру. Він дорівнює 2 год З0 хв.

3. Визначаємо час вибуху стосовно другого виміру:

t_виб = 9 год З0 хв - 2 год З0 хв = 7 год 00 хв, тобто вибух стався о 7год ранку. Визначивши час вибуху і за умовою знаючи час, який пройшов до другого виміру та його рівень, легко перерахувати та визначити рівень радіації на 1 год після вибуху.

4. Визначаємо рівень радіації на першу годину (1 год) Р₁ після вибуху (викиду), за формулою

Р₁ = Р_t*К,

де Р_t - рівень радіації, перерахований на першу годину (1 год) після вибуху (викиду); К - коефіцієнт перерахування (табличний).

Поиск по сайту: