Лікувальна фізкультура

Фізична культура може запобігти патологічним змінам, у розвитку яких певну роль відіграє гіподинамія. Застосування засобів фізичної культури з лікувальною метою в лікарнях, санаторно-курортних закладах при захворюваннях опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем, порушеннях обміну речовин, після хірургічних операцій-тощб підвищує ефективність комплексного лікування, сприяє запобіганню різним ускладненням, прискорює одужання і відновлення працездатності, тобто є одним із компонентів реабілітації хворих.

Основою лікувальної дії фізичних вправ та інших засобів лікувальної фізкультури вважають вплив на нервову систему, функції якої порушуються під час хвороби. Важливим механізмом дії фізичних вправ є також їх загальнотонізуючий вплив на хворого. Фізичні вправи сприяють нормалізації спотворених чи відновленню втрачених функцій, впливають на трофічну функцію нервової системи. Застосування фізичних вправ посилює дію інших лікувальних засобів (медикаментозних, фізіотерапевтичних, бальнеологічних та ін.).

У фізичному оздоровчому тренуванні, так само як і в підготовці спортсмена, застосовують системи фізичних вправ, які розробляють на спеціальних навчально-тренувальних заняттях. Ефективність тренувального процесу багато в чому залежить від правильного застосування тренувальних засобів і методів, від дотримання принципів спортивного і оздоровчого тренування, до яких належать безперервність, поступовість, різнобічність фізичного оздоровчого тренування та індивідуальний підхід до занять.

Безперервність тренувального процесу забезпечується систематичними навчально-тренувальними заняттями, плановим чергуванням навантаження і відпочинку.

Принцип поступовості полягає у змінах тренувального навантаження відповідно до динаміки функціонального стану організму. Допускається збільшення, стабілізація і зниження навантаження. Однак загальна тенденція оздоровчого тренування спрямована на поступове підвищення навантаження до досягнення відповідних вікових характеристик рівня тренованості.

Щоб досягти оптимального оздоровчого ефекту, необхідно дотримуватись принципу різнобічності, поєднувати, наприклад, біг з гімнастичними вправами, спортивними іграми тощо.

Принцип індивідуалізації полягає у відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям даного організму. Індивідуальний підхід є основною вимогою до оздоровчого тренування. При цьому слід пам'ятати, що навантаження має відповідати функціональним можливостям організму.

Приступаючи до систематичних занять фізичними вправами, кожна людина повинна вміти визначити свою тренованість. Визначають її за рівнем функціонування серцево-судинної і дихальної систем.

Особам, які мають відхилення в стані здоров'я, необхідно проконсультуватися з лікарями. У першу чергу це стосується людей, які перенесли інфаркт міокарда, хворих на гіпертонічну хворобу, стенокардію у важкій формі та ін.

Поиск по сайту: