Шість правил, дотримання яких дозволяє подобатися людям (за Дейлом Карнегі)

Тема: Конфлікти

План

1. Поняття «конфлікт».
2. Типи конфліктів.
3. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
5. Міжнародні конфлікти та їх врегулювання. Солідарність.

Конфлікт – це зіткнення окремих людей чи соціальних груп, що виражають різні, часом протилежні цілі, інтереси, погляди.

Стадії розвитку конфлікту:

1. Передконфліктна (загострення внутрішніх протиріч, інцидент).
2. Конфліктна (загострення суперечностей, боротьби, пошук рішення конфлікту, переоцінка цінностей).
3. Рішення конфлікту (повне; часткове).
4. Післяконфліктна (досягнення компромісу, консенсусу).

Причини виникнення конфліктів:

• відмінність інтересів;
• відмінність цінностей;
• відміності у сприйнятті чого-небудь або кого-небудь;
• суперечність потреб;
• нестача ресурсів;
• дискримінація.

Принципи, за якими конфлікти розподіляють на окремі типи:

1. За кількістю учасників (парні, локальні, загальні).

2. За складом (міжособові, міжнаціональні, міждержавні, релігійні).

3. За глибиною (антагоністичні, неантагоністичні).

4. За наслідками (позитивні (конструктивні) – передбачають подолання проблеми, подальше спілкування та співробітництво; негативні – подолання проблеми через порушення прав людини та дискримінацію, що призводить до припинення спілкування).

Шляхи виходу з конфлікту:

1. Конструктивний (гумор, поступки, кимпроміс, співробітництво, усвідомлення позиції сторін).
2. Деструктивний (погроза, насильство, брутальність, приниження, перехід на особистості, розрив відносин).
3. Ігнорування (відхід від розв’язання проблеми).

Способи подолання конфліктів:

1. Співробітництво (сторони однаково зацікавлені в розв’язанні проблеми, здатні зробити це спільно).
2. Конкуренція (одна сторона швидко і чітко розв’язує проблему на свою користь).
3. Компроміс (сторони, що мають однакову владу, йдуть на взаємні поступки).
4. Пристосування (одна сторона віддає пріоритет іншій у розв’язанні проблеми, у всьому з нею погоджуючись).
5. Уникнення (одна зі сторін відступає, вважаючи себе тільки слабким учасником конфлікту).

Обставини, що сприяють усуненню конфлікту:

• визнання за кожною зі сторін конфлікту права на існування;
• рівень організації сторін, який передбачає проходження певних етапів у процесі розв’язання конфлікту (осмислення суті конфлікту, аналіз почуттів та емоцій, пошук точок дотику, вибір варіанта розв’язання);
• наявність правил, що забезпечують рівні можливості сторін;
• урахування інтересів протилежної сторони.

Методи розв’язання конфлікту:

1. Переговори – це процес, під час якого сторони намагаються розв’язати конфлікт шляхом безпосереднього обговорення між собою. Сильна сторона переговорного процесу полягає в тому, що все залежить від самих сторін – як процес, так і результат безпосереднього обговорення.
2. Медітація – під час медітації в процес вступає третя сторона – посередник, мета якої – допомогти першим двом домовитися. Вислуховуючи з боку і допомогаючи їх спілкуванню, медіатори намагаються сприяти пошуку сторонами рішення типу «виграш – виграш». І, хоча медіатор бере на себе відповідальність за процес, опоненти все ж контролюють предмет дискусії та її результат.
3. Арбітраж – у випадку арбітражу третя сторона контролює не тільки процес, але й результат. Арбітри вирішують, що саме сторонам необхідно зробити для розв’язання їх конфлікту, і зазвичай наділені владою, здатною примусити сторони виконати відповідне рішення. У суперечках між дітьми арбітрами часто виступають батьки.

Конфлікт – це і руйнування, і творення водночас, оскільки суперечності, що лежать в його основі, мають бути усунуті, а замість них мають бути створені нові відносини. Замість того, щоб боятися і прагнути уникнути конфлікту, слід сміливо опановувати його суть, управляти його творчою силою.

Шість правил, дотримання яких дозволяє подобатися людям (за Дейлом Карнегі)

1. Щиро цікавтесь іншими людьми.
2. Посміхайтеся.
3. Пам’ятатйте, що ім’я людини – це найбільш солодкий і важливий для неї звук будь-якою мовою.
4. Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити про самих себе.
5. Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.
6. Навіюйте вашому співрозмовнику думку про його значущість і робіть це щиро.

Поиск по сайту: