АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Обчислення середньої ЗП

Читайте также:
  1. VІІ.Участь у конкурсі за результатами вступних екзаменів на основі повної загальної середньої освіти
  2. Визначення вартості урожаю, обчислення й порядок сплати страхових премій.
  3. Визначення найкращого результату діяльності шляхом обчислення максимальної суми балів характеризує метод
  4. Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати
  5. Вирахування середньої арифметичної прямим способом у малих вибірках.
  6. Вкажіть вид (види) звільнення особи від кримінальної відповідальності в числі підстав (умов) якого (яких), є вчинення нею злочину невеликої або середньої тяжкості вперше.
  7. Геометричний спосіб обчислення інтеграла Максвела-Мора. Спосіб перемножування епюр.
  8. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти
  9. Математичні обчислення
  10. Методика обчислення окремих статей калькулювання.
  11. Навчальні програми підготовчих курсів підвищення кваліфікації вчителів початкової та середньої ланки освіти в ОЦПК
  12. Норми амортизаційних відрахувань по основних фондах та порядок їх обчислення. Порядок визначення прискореної амортизації активної частини основних фондів.

Заробітна плата.

1. ЗП, її сутність, реальна і номінальна ЗП

Оплата праці (ЗП) – грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

ЗП – винагородження, визначене, як правило, в грошовому виразі, яке за трудовою угодою власник чи призначений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу. Згідно з з-ном України “Про оплату праці”.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Як соціально-економічна категорія ЗП служить засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях народного господарства.

Основними видами ЗП є номінальна і реальна ЗП.

Номінальна – сума грошей, яку отримують працівники за свою роботу.

Реальна – кількість товарів та послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Номінальна і реальна ЗП пов’язані між собою через індекс цін.

Ірзп = Інзп / Іц.

І рзп – індекс реальної ЗП, визначений за певний період,

І нзп – індекс номінальної ЗП, визначений за цей же період,

І ц – індекс цін, обчислений за період.

 

ЗП складається з трьох частин:

1. Основна ЗП (70% ФОП) – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

2. Додаткова ЗП – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, особливі умови праці. Вона визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. (премії за спеціальними системами і положеннями, компенсації та інші грошові і матеріальні виплати, які на передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад зазначеними актами норми).

Функції ЗП:

· відтворювальна – забезпечує нормальне відтворення робочої сили;

· стимулююча – мотивує працівників до більш ефективної діяльності.

· перерозподільна – стимулює розвиток суспільного виробництва, забезпечує перерозподіл кадрів між галузями народного господарства.

Держава здійснює певну мережу заходів щодо регулювання ОП на підприємствах незалежно від форми власності:

- встановлення мінімального рівня ЗП;

- системи оподаткування доходів громадян;

- співвідношень в оплаті праці між галузями і окремими професіями;

- встановлення розмірів оплати праці працівників бюджетної сфери.

 

2. Тарифні системи ОП.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Елементи тарифної системи:

1) тарифні сітки – встановлюють диференціацію оплати праці з урахуванням розряду робіт і галузевої належності підприємства;

2) тарифні ставки – визначають абсолютний розмір оплати праці в одиницю часу;

3) тарифно-кваліфікаційні довідники – поділяють види робіт на групи в залежності від їх складності;

4) районні коефіцієнти – компенсують розбіжності у вартості проживання у різних природно-кліматичних умовах;

5) доплати до тарифних ставок і надбавки за сумісництво професій, розширення зон обслуговування, позаурочні роботи, роботу у вихідні та святкові дні, шкідливість, роботу у другу та третю зміни.

 

Тарифна сітка є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідним їм тарифних коефіцієнтів.

В Україні в 1993 році затверджено Єдину тарифну сітку оплати праці робітників, службовців, спеціалістів, керівників за загальними професіями та посадами, що забезпечує єдині умови оплати праці цих категорій працівників незалежно від галузей виробництва. Тарифна сітка містить 25 тарифних розрядів з діапазоном тарифних коефіцієнтів від 1 до 4,51.

Робочі професії – перші 8 розрядів, при чому 7 і 8 розряди тільки для ремонтників складного унікального обладнання.

На підприємстві визначається середній розряд робіт (по цехам і видам робіт) і середній розряд робочих (по цехам і професіям).

Тарифний коефіцієнт показує у скільки разів рівень оплати даного розряду перевищує рівень оплати першого розряду. Тарифні коефіцієнти розроблені з урахуванням забезпечення зацікавленості робочих у підвищенні кваліфікації. Розрив в оплаті праці між двома послідовними розрядами постійно збільшується.

Тарифна ставка – розмір оплати на годину.

Тарифна сітка – сукупність тарифних коефіцієнтів і годинних тарифних ставок.

Годинна тарифна ставка І розряду розраховується як відношення мінімальної заробітної плати до середнього місячного фонду часу одного робітника. Тар ставка інших розрядів = множення тар. ставки 1 розряду на тариф. коефіцієнт відповідного тарифного розряду.

Годинна тарифна ставка робітника при відрядній формі оплати праці на 10% більша, ніж при погодинній.

Тарифні ставки у важких та шкідливих умовах праці на 10% вище ніж при нормальних, а при особливо важких та особливо шкідливих на 15%.

Середньомісячна норма тривалості роб. часу при 40-годин. робоч.тижні на 200_ р. = годин.

 

3. Форми і системи оплати праці. (Лекція 13)

Підприємство самостійно встановлює форми, системи та розміри оплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації.

Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (З п.пог) обчислюється:

З п.пог. = Ф міс * Сг, грн.

де Ф міс. - фактично відпрацьований за місяць час, год/міс;

С2 - годинна тарифна ставка за розрядом робітника, грн.

 

2. Погодинно-преміальна система, при якій заробіток (3п. прем.) обчислюється:

З п.прем. = З тар + Д, грн.

де Зтар - сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн,

Д - сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності

,грн.

3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна. Заробіток (З п. відр.) при цьому обчислюється за формулою:

грн,

де Рі - відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн/шт;

N фі - фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт;

n - кількість виді виробів.

Рі = Т шт.і * С г, грн.

де Тшт.і - час на виготовлення одного виробу і-го виду, год.

 

2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку (Зв.прем.) при цій системі визначається із залежності

З в.прем. = З тар.в. + Дв, грн.

де Зв.прем.- тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн;

Дв - сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

грн.

де П1 - процент доплат за виконання плану;

П2 - процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

Ппп- процент перевиконання плану, який можна знайти

де Nф, Nпл - відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт/міс.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (Зв.прогр.) обчислюється за формулою:

Зв.прогр. = Nоб х Рзв + (Nф – Nоб) х Рпідв, грн,

де Nоб- вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110-115% Nпл), шт/міс;

Рзв- звичайний розцінок за один виріб, грн/шт;

Рпідв. - підвищений розцінок за один виріб, грн/шт. %

Процент росту розцінку визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно. (Н 1,5; 2; 3) Наприклад: Виробіток у міс. – 1 000 шт деталей

Загальний розцінок – 0,1 грн

Робітник виготовив – 1 500 шт.

Заробіток робітника складає: 1 000* 0,1 + 100 (0,1*1,5) + 400 (0,1*2)= 195 грн.

 

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток підсобника (Знв.підс) можна обчислити із залежності

З н.в.підс. = Nфі * Р нві, грн.

де Nфі - фактично виготовлена кількість продукції і-тим робітником за зміну, шт/зміну;

Рнві - непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го робітника, грн/шт;

грн.

n - кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, людей.

Сзм - змінна тарифна ставка підсобника, грн/зміну;

Nпл.і, - плановий випуск продукції і-им робітником, шт/зміну.

Заробіток допоміжного робітника (Знв. доп) обчислюється за формулою:

3нв.доп = Тф х Сг х Квн грн,

де Тф - фактично відпрацьований допоміжним робітником час, год/міс;

Сг - годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн/год;

Квн - середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

 

5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (Збр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1) Метод година-крефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г—Кбр), відпрацьованих бригадою, за формулою:

де Т фі- фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год/міс;

Кі- тарифний коефіцієнт по розряду і-го робітника;

т - кількість членів бригади, чол.

б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт (31г-к):

грн.

в) заробіток і-го робітника (члена бригади) (Зі) обчислюють:

Зі = Тфі * Кі * З 1г-к,,грн.

 

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку (Збр100%) за формулою:

Збр100%= Тфі * Сгі

де Сгі - годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год;

б) знаходять коефіцієнт виконання норм (Квн):

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

Зі = Тфі * Сгі * Квн

6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінку не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

 

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці.

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участ і (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

КТУ теж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

Контрактна система оплати праці грунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.;

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства, їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інш.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

В фонд основної зарплати включається:

1. ЗП, нарахована за виконану роботу згідно з установленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робочих та посадовим окладам, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.

2. Суми процентних або непрямих нарахувань в залежності від обсягу доходів, отриманих від реалізації продукції у випадку, якщо вони є ОЗП.

3. Суми авторського гонорару робітникам мистецтва, редакцій газет, телеграфного агентства, радіо, телебачення та ін. підприємств та (або) оплата праці, яка здійснена за ставками (розцінками) авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Фт.пог.) обчислюється за формулою:

грн

де Чі - чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол;

Фді - дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, год/рік;

С1і. - годинна тарифна ставка погодинника першого розряду при і-тих умовах праці, грн/год;

Ксер.і - середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

де Чі - чисельність погодинників і-го розряду, чол.;

Кj - тарифний коефіцієнт j-го розряду.

 

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Фт.відр.) визначається за формулою:

грн.

де Ті - сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах праці, н-год/рік;

С1і - годинна тарифна ставка відрядника першого розряду при і-их умовах прані, грн/год;

Ксер.і - середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-их умовах праці, який обчислюється:

де Тj - трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний, річний фонди оплати праці.

 

Обчислення середньої ЗП.

Показники середньої ЗП:

1. Середня ЗП всіх працівників в цілому по підприємству (визначається відповідно до інструкції зі статистики ЗП, затвердженої Мінстат № 323 1995 р.) Цей показник використовується при складанні стат. звітності, для аналізу рівня сер. ЗП на підприємстві, в регіоні, країні.

Сер. ЗП = Сума з ФОП як в грошовій так і в натуральній формах


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.016 сек.)