Особливості обліку в банках

Організація бухгалтерського обліку - це система правил, яка забезпечує процес збору, опрацювання, використання, аналізу та зберігання облікової інформації для виконання функцій банків.

Щоб раціонально вирішувати економічні питання і досягти успіху, банки потребують інформації про те, як найкращим чином одержати і використати грошові ресурси. Облікова інформація призначена задовольнити саме такі запити. Отже, основною інформаційною системою для управління банком є облік.

Бухгалтерський (фінансовий) облік у банках – це складова системи обліку, яка включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Таким чином, облік охоплює збирання, оцінювання, тлумачення фінансових даних та звітування про фінансову діяльність банку, кінцевим продуктом системи обліку є фінансові звіти. Отже, бухгалтерський облік забезпечує своєчасне й повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Для прийняття правильного рішення стосовно діяльності банку в майбутньому зацікавленим особам необхідно враховувати інформацію про минулі події, які мали відношення до діяльності банку. Таку інформацію також надає облік.

Облік забезпечує зворотний зв'язок за кожним прийнятим рішенням, і фінансові звіти, які періодично складаються для зацікавлених осіб, містять у собі відомості про економічні наслідки раніше прийнятих рішень.

бухгалтерський облік у банках – це інформаційна система для управління банком, яка є важливою складовою цього процесу.

Бухгалтерський облік у банках ґрунтується на таких принципах:

• повне висвітлення – усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків;

• превалювання сутності над формою – операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;

• автономність – активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів та зобов'язань власників цього банку та інших банків (підприємств);

• обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати не занижуватимуться;

• безперервність – оцінка активів банку здійснюється на основі припущення, що його діяльність триватиме в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, це має розкриватися у фінансових звітах;

• нарахування та відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

• послідовність – постійне (з року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

• історична (фактична) собівартість – активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення.

Поиск по сайту: