АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Визначення виявленого в процесі ревізії матеріального збитку, матеріальна відповідальність пацівників
До матеріального збитку, як правило, відносяться: • недостачі грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і готової продукції понад норми природного спаду; • повне або часткове псування товарно-матеріальних цінностей і готової продукції; • виплата заробітної платні робітникам понад встановлені розцінки унаслідок заниження норм вироблення або приписки об'ємів виконаних робіт, а також завищення посадових окладів штатним працівникам; • незаконно одержані премії, додаткова оплата, винагороди за вислугу років; • заробітна платня, що виплатить працівникам підприємства за час вимушеного прогулу (наприклад, при затримці видачі трудової книжки або при незаконному звільненні працівника і подальшому його відновленні на колишній роботі); • відпустка матеріалів, сировини, готової продукції за заниженими цінами або без оплати; • передача фізичним або юридичним особам в користування об'єктів основних засобів без оплати або з оплатою за заниженими цінами; • нестягнута дебіторська заборгованість, якщо право на її стягнення втрачене з вини працівників підприємства; • списані товарно-матеріальні цінності і грошові кошти по безтоварних і безгрошевих (підробленим) документах; • необгрунтовані витрати підприємства, викликані приписками і неякісним виконанням робіт, неправильним застосуванням цін, тарифів, розцінок, знижок, надбавок, недотриманням норм витрати матеріальних ресурсів і т.д.
Законодавство передбачає два види матеріальної відповідальності працівників за заподіяний збиток: обмежену і повну. Обмежена матеріальна відповідальність припускає відшкодування заподіяного збитку в заздалегідь встановлених розмірах. Вона застосовується у всіх випадках спричинення збитку, окрім тих, коли законодавчо встановлена інша межа відповідальності. Керівники підприємств, організацій, структурних підрозділів і їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі нанесеного з їх вини збитку, але не більш окладу, місячної заробітної платні, передбаченої законодавством, якщо збиток підприємству причинний переплатою засобів, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, неприйняттям необхідних заходів до запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкрадань, знищення і псування цінностей, тобто у випадках невиконання обов'язків по організації праці підлеглих, своєчасному виявленню і усуненню умов, сприяючих нанесенню підприємству матеріального збитку. Посадовець, винний в незаконному звільненні або перекладі працівника на іншу роботу, за збиток, заподіяний підприємству у зв'язку з оплатою вимушеного прогулу (або за час виконання нижчеоплачуваної роботи) працівника, за рішенням суду може нести обмежену матеріальну відповідальність в розмірі, визначеному судом.
Якщо збиток причинний незаконною виплатою заробітної платні і премій (окрім арифметичних помилок) в результаті завищення об'ємів робіт, неправильного застосування норм і розцінок, а також необгрунтованим списанням паливно-мастильних матеріалів, сировини, напівфабрикатів і інших матеріальних цінностей у зв'язку з приписками об'ємів робіт, розмір заподіяного збитку визначається переплаченими сумами і вартістю необгрунтовано списаних матеріальних ресурсів. Відшкодування збитку винними особами виробляється в наступному порядку: якщо збиток причинний в результаті недбалого відношення окремих працівників до виконання своїх обов'язків – у формі обмеженої матеріальної відповідальності, а при навмисному спричиненні збитку – у формі повної матеріальної відповідальності. До матеріальної відповідальності за збиток, заподіяний приписками і іншими спотвореннями звітності, повинні притягуватися не тільки посадовці, на яких лежить обов'язок представлення достовірної державної звітності, але і ті працівники, з вини яких були спотворені дані первинної звітності (наряди, звіти на рівні бригад, цехів і т. п.). За наявності ознак діянь, переслідуваних в кримінальному порядку, на винних за заподіяний збиток може бути покладена повна матеріальна відповідальність, а в решті випадків – обмежена.Збиток, заподіяний працівником при самовільному використовуванні в особистих цілях технічних засобів (автомобіля, тракторів, автокранів і т. п.), що належать підприємствам, з якими вони полягають в трудових відносинах, відшкодовується в повному об'ємі, включаючи неодержані підприємством доходи від використовування цих технічних засобів. Розмір збитку, заподіяного нестачей всіх видів квитків, талонів, абонементів і інших знаків, призначених для розрахунку з населенням за послуги, а також цінних паперів, визначається за їх номінальною вартістю.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | Поиск по сайту:
|