Організація контрольно – ревізійної служби, права та обов’язки ревізорів

Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, а також розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у майбутньому.

Державна контрольно-ревізійна служба України діє при Міністерстві фінансів України і йому підпорядковується. Основними її складовими є:

1) головне контрольно-ревізійне управління України;

2) контрольно-ревізійне управління в Автономній Республіці Крим;

3) контрольно-ревізійні управління в областях, містах Києві і Севастополі;

4) контрольно-ревізійні підрозділи (відділи) у районах, містах і районах у містах

Усі місцеві підрозділи Державної контрольно-ревізійної служби по вертикалі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню, а по горизонталі взаємодіють і координують свою діяльність України з місцевими радами, державними адміністраціями і виконкомами місцевих рад, фінансовими органами, Державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки.

Відповідно до Бюджетного кодексу України органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль у таких напрямах:

1) за цільовим та ефективним використанням коштів державного та місцевих бюджетів;

2) за цільовим використанням і тимчасовим поверненням кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України;

3) за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності під час виконання державного та місцевих бюджетів і кошторисів.

Державна контрольно-ревізійна служба здійснює державний контроль у формі ревізій та перевірок і щомісячно подає до Верховної Ради України та Міністерства фінансів України узагальнені результати звітів щодо своєї діяльності.

Для виконання своїх функцій ревізори наділені права­ми та юридичними зобов’язаннями для попередження неза­конних дій з боку державних службовців, а також захисту прав та інтересів підприємств. Права ревізорів закріплені в Законі України «Про дер­жавну контрольно-ревізійну службу України».

Працівникам контрольно-ревізійної служби надається право ревізувати й перевіряти на підприємствах, в установах і організаціях грошові, бухгалтерські документи, звіти, кошто­риси й інші документи, що підтверджують надходження й ви­трату коштів і матеріальних цінностей, перевіряти фактичну наявність цінностей (коштів, цінних паперів, сировини й ма­теріалів, готової продукції, устаткування).

Під час проведення ревізій і перевірок перевіряючі мають право безперешкодного доступу на склади, у сховища, вироб­ничі й інші приміщення для їхнього обстеження й з'ясування питань, розглянутих у ході контролю. З ініціативи керівника групи і її членів можуть припинятися операції на розрахунко­вих (інших) рахунках у банку й інших фінансово-кредитних установах у випадках, коли керівництво об'єкта, на якому не­обхідно провести ревізію або перевірку, заважає членам ревізійної групи виконувати свої обов'язки.

Коли програма ревізії містить питання, які не можуть бути перевірені штатним персоналом контрольно-ревізійних підрозділів, їхнє керівництво може залучати на договірних заса­дах кваліфікованих фахівців для проведення ними контроль­них дій, що потребують спеціальних знань і умінь.

Якщо буде потреба, ревізори мають право зажадати від керівників ревізованих підприємств проведення інвентари­зації основних коштів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, опечатувати каси й касові приміщення, склади, архіви.

При виявленні підробок, інших зловживань членам ревізійної групи дозволяється вилучати на строк до закінчен­ня ревізії необхідні документи, залишаючи на об'єкті акт вилу­чення й копії (реєстри) вилучених документів.

Крім цього контролерам дано право одержувати від Національного банку України і його установ необхідні відо­мості, копії документів, довідки про банківські операції і за­лишках коштів на рахунках ревізованих підприємств. Від інших підприємств і організацій можуть бути отримані довідки й копії документів про операції й розрахунки з реві­зованими або перевірюваними підприємствами, ор­ганізаціями.

У ході перевірки ревізори можуть вимагати від керівників та інших посадових осіб контрольованих об'єктів усунути ви­явлені порушення, а також ставити перед відповідними орга­нами питання про припинення фінансування й кредитування, якщо отримані підприємствами кошти і позички використову­ються не на ті цілі, на які отримані.

Одержання від посадових і матеріально відповідальних осіб ревізованих об'єктів, що перевіряються, письмових пояс­нень з питань, що виникають у ході ревізій і перевірок, - це одне з прав, яким наділені ревізори.

У випадках, коли перевіряючі з'ясовують причетність до розкритого в ході контролю порушення окремих працівників підприємства, що перевіряється, вони можуть накладати на винних посадових осіб адміністративні стягнення.

Головними обов’язками ревізора є:

здійснювати державний контроль, розробляти пропо­зиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та їх попередження;

строго додержуватися Конституції України, законів України, у разі виявлення зловживань і порушень подава­ти правоохоронним органам матеріали ревізій, а також спо­віщати про виявлені порушення держоргани та органи, уповноважені розпоряджатися держмайном;

у разі вилучення документів у зв’язку з їхньою підроб­кою сповіщати про це правоохоронні органи; не розголошу­вати відомості, що містять службову і комерційну таємни­цю; виконувати свою роботу відповідно до встановленого плану або отриманих завдань та в їхніх межах; перед про­веденням ревізії пред’явити керівнику підприємства по­свідчення на право проведення ревізії, а в разі виявлення фактів порушень законів вимагати письмових пояснень від посадових осіб, встановлювати розмір заподіяних збитків, причини і обставини їх виникнення.

Ревізор відповідає за повноту і якість ревізії, пра­вильність і об’єктивність викладених в актах ревізії фактів та обґрунтувань висновків за матеріалами перевірок, за при­ховання під час ревізії фактів розкрадань державного май­на, порушення фінансово-кошторисної дисципліни й інших недоліки у роботі ревізованої організації

Поиск по сайту: