 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Завдання 3. Рівноважна, критична вологість. Поділ зерна за станом вологості
Зерно, крім сухих речовин, містить воду. Частина її, що входить до складу молекул білка, крохмалю, називається зв'язаною. Решта води, що знаходиться в гігроскопічному стані, називається вільною, її можна виділити висушуванням швидше, ніж зв'язану.
Рівноважна вологість – це така вологість зерна, коли тиск водяної пари над поверхнею зерна і у капілярах зернівки урівноважений, тобто такий стан зерна коли воно не віддає і не приймає вологу.
Таке значення вологості вище якого в зерні з'являється вільна волога, називається критичною. Її величина залежать від хімічного складу зерна. Так, для пшениці вона становить близько 14,5, для гороху — 16 %.
За вологістю зерно поділяють на сухе, середньої сухості, вологе і сире (табл.).
| Зерно | Сухе | Середньої сухості | Вологе | Сире (понад) |
| Пшениця, жито, ячмінь, гречка | 15,5 | |||
| Овес | ||||
| Просо | ||||
| Кукурудза | ||||
| Горох, квасоля | ||||
| Соняшник, льон | 14,5 | 14,5 |
3. Методика визначення вологості висушуванням в сушильній шафі:
Висування в сушильній шафі проводять з попереднім підсушуванням (вологість визначена за допомогою вологоміра >17 %) або без попереднього підсушування (вологість визначена за допомогою вологоміра <17 %).
Визначення вологості без попереднього підсушування: Із середньодобової проби беруть приблизно 30 г зерна, подрібнюють (ступінь розмелу – 60 % крізь сито з отворами 0,8 мм), відбирають дві наважки по 5 г у зважені бюкси і вміщують у сушильну шафу при температурі 130 0С. Через 40 хв. (кукурудза через 60 хв.) бюкси виймають охолоджують у ексикаторі, зважують з точністю до 0,01 г. Вологість визначають за формулою:
W=((M1-M2)*K)/M1*100,
де M1 – маса наважки до висушування; M2 - маса наважки після висушування; К – поправочний коефіцієнт (для зерна проса, гречки, рису – 0,1; пшениці, жита, ячменю – 0,3; вівса – 0,35; гороху, кукурудзи, чину – 0,45).
Визначення вологості з попереднім підсушування: У сухий, зважений сітчастий (з металевої густої сітки) бюкс уміщують 20 ± 0,1 г зерна. Бюкси ставлять у сушильну шафу, нагріту до 110 °С, і витримують при температурі 105 °С (при вологості до 20 % зерна жита, пшениці — 4хв. вівса, проса, гречки, сорго — 3 хв.; ячменю, рису — 5 хв.; чини, вики, сочевиці — 7 хв.; кукурудзи, гороху, квасолі, нуту — 10 хв.). За вищої вологості тривалість сушіння збільшується. Після підсушування зерно охолоджують і зважують. Для подальшого визначення вологості зерно ячменю, вівса, люпину подрібнюють протягом 60 с, інших зернових — 30 с. Ступінь розмелювання такий самий, як і при використанні основного методу. Відбирають дві наважки зерна по 5 г висушують їх при температурі 130 °С протягом 40 хв. (зерна кукурудзи — 60 хв.).
Вологість зерна W1 із попереднім підсушуванням визначають з формулою:
W1=100 
де М1, М2, — маса наважки розмеленого зерна відповідно до і після підсушування, г; М3, М4 — маса наважки цілого зерна відповідно до і після підсушування, г; К— поправний коефіцієнт.
Поиск по сайту: