Маркетинг у бібліотеці як елемент організації та управління

Поняття «маркетинг» виникло у сфері виробничої діяльності і за своєю суттю є явищем економічним. Економічна література дає пояснення двох широких понять цього терміна:

1) В основу маркетингу закладено фундаментальне поняття обміну. В перекладі з англійської мови слово «marketing» – ринок, торгівля, продаж, організація збуту товарів на ринку. Продаж як ключовий елемент збуту продукції доповнюється створенням і збереженням необхідних матеріалів транспортуванням, рекламою. Вся ця сукупність методів реалізації продукції, як на рівні всієї економіки, так і окремого підприємства, здобула назву «маркетингу».

2) Це концепція управління підприємством, а більш широко – філософія сучасного бізнесу. Вона можлива тоді, коли продукції вироблено стільки, скільки можна буде повністю реалізувати. Це потребує виявлення цільових груп споживачів, зокрема потенційних.

Маркетинг як особливий вид діяльності виник наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Він був відповідною реакцією на запити споживачів. У той період поступового розвитку капіталістичного виробництва у світі різко ускладнилося становище на ринку товарів. Склалися два основні шляхи подолання кризових явищ у сфері відносин виробників і споживачів: перший – це розвиток науки про державне регулювання і прогнозування економіки, другий – формування засобів управління. Маркетинг став одним із таких засобів.

Традиційно його розуміють як діяльність, яка управляє просуванням товарів і послуг від виробника до споживача, або соціальний процес, за допомогою якого прогнозується, поширюється і задовольняється попит на товари і послуги за допомогою їх розробки, просування і реалізації. Існує і багато інших визначень маркетингу. Всі вони так чи інакше торкаються різних аспектів процесу переміщення товарів і послуг, каналів збуту. Однак завжди слід пам’ятати, що за всім цим процесом стоять інтереси споживачів. Отже, в умовах ринку головною стає орієнтація на споживача. Для цього необхідно передбачати, прогнозувати попит, вивчати ринок споживачів продукції і послуг, управляти цим попитом, регулювати як виробництво, так і попит.

Таке ставлення до маркетингу породило відношення до нього, як до філософії підприємницької діяльності. Діяльність у будь-якій сфері підлягає умовам ринку і його вимогам, які перебувають під впливом економічного, політичного, наукового та соціального факторів.

Друге ставлення до маркетингу пов’язане зі стратегією бізнесу, коли у підприємницькій діяльності орієнтуються на основні складові частини маркетингу: ціну, ринок послуг і товарів, попит, рекламу.

Крім того, можна виділити третє ставлення до маркетингу як до певного інструменту управління у різних ситуаціях. Тоді він розглядається як набір засобів впливу на поведінку виробництва, людей у різних установах в умовах ринку.

Бібліотечна справа, яка відноситься до невиробничої сфери, може повністю застосувати маркетинг. Оживлення діяльності бібліотечних закладів в умовах формування ринкових відносин в Україні диктує застосування нових методів організації діяльності. Оскільки бібліотеки випускають певного роду продукцію і послуги, що мають споживчу вартість, вони можуть повністю використовувати маркетингові інструменти. Бібліотеки пропонують книги, кіно-, аудіо матеріали, відповіді на запитання, можливості доступу до баз даних, видання бібліографічні, копії документів та ін. в обмін на увагу користувачів. Продукція бібліотеки – це звичайно оформлене для послуг вирішення проблем споживачів: доступ до знань, спілкування, задоволення інформаційних потреб. Продати цінності цих послуг – завдання бібліотеки. Аналіз діяльності, який базується на ринкових відносинах між бібліотекарями і споживачами її послуг і продукції, допоможе бібліотекам знайти необхідні ресурси для їх виробництва, визначити для себе мету своєї діяльності і реально спланувати роботу.

Основними складовими частинами маркетингу, які створюють так званий «маркетинговий мікс», є такі: ринок продукції та послуг, засоби просування продукції до споживачів, реклама, ціна продукції та послуг.

Маркетинг у бібліотечній сфері – це спеціалізована діяльність щодо забезпечення збуту послуг і продукції для задоволення різноманітних документно-інформаційних потреб користувачів. При цьому бібліотека веде пошук своїх споживачів, в тому числі і тих, хто може платити за нетрадиційні і більш комфортні послуги.

Маркетингу властиві певні закони і закономірності, а також правила і положення, які характеризують цей вид діяльності. Основними рисами маркетингової діяльності у бібліотеках стають: необхідність повної і достовірної інформації про умови функціонування бібліотеки, пристосування бібліотечних послуг до умов інформаційного ринку і вимог споживачів, виявлення послуг, які відповідають вимогам споживачів, ринкової ситуації, можливостям бібліотеки, систематичне вивчення ринкових умов.

До основних методів маркетингової діяльності відносять: аналіз зовнішнього середовища функціонування бібліотеки, аналіз пошукачів і вивчення існуючих у бібліотеці послуг і бібліотечно-інформаційної продукції, які виробляє бібліотека, планування і просування продукції і послуг, цінова політика і управління маркетинговою діяльністю як системою.

Реалізація маркетингу потребує певних заходів для створення необхідних для цього умов. Перш за все потрібно створити таку організаційну структуру, яка б могла перетворити концепцію на дію. Слід у зв’язку з цим підкреслити, що не можна застосувати для всіх бібліотек одну і ту ж структуру.

Вступивши в маркетингові відносини, бібліотека повинна розробити стратегію своєї діяльності, по-новому спланувати надання різних бібліотечних послуг, розділити їх для відвідувачів і організацій, організувати рекламу, маркетингові дослідження. Для цього бібліотека повинна робити таке: 1) постійно вивчати умови свого функціонування; 2) використовувати одержану інформацію для розробки творчих планів; 3) доводити свої плани до осіб, які відповідають за їх виконання, забезпечувати їх роботу необхідними ресурсами і наданням певних повноважень.

Найбільш поширені три основних підходи до організації маркетингової діяльності у бібліотеках:

1) створення окремого підрозділу у межах організаційної структури бібліотеки;

2) виділення у штатному розкладі бібліотеки посади маркетолога – спеціаліста з маркетингу;

3) застосування послуг маркетингових служб або центрів.

Планування цього напряму роботи як елемента управління включає: оперативне планування (розробка програми, елементами якої є: збирання, аналіз і визначення інформації для прийняття відповідних рішень); стратегічне планування в маркетингу направлено на досягнення мети, орієнтацію на ефективне використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів бібліотеки; тактичне – охоплює розробку конкретних завдань з асортименту інформаційних продуктів і послуг, їх розповсюдження, цінової, рекламної, фінансової, кадрової політики.

У реальних умовах ресурси бібліотеки обмежені. Проте бібліотека може змінити структуру своїх ресурсів завдяки застосуванню маркетингу. При цьому детально аналізуються всі сфери діяльності бібліотеки: приміщення (будівлі), наявність і можливість матеріального забезпечення (транспорт, зв'язок, пошта), фінанси, можливості розповсюдження послуг і продукції бібліотеки.

Для бібліотеки головним результатом є накопичення і розповсюдження знань. Матеріали, які використовує система: капіталовкладення у формі приміщень, меблів, обладнання, інформаційних ресурсів тощо.

Маркетинг має забезпечити надійний прогноз попиту і реальні замовлення клієнтів. Він повинен інформувати виробництво про будь-які претензії споживачів з приводу якості або термінів надання послуг.

На наш час, виходячи з аналізу практики застосування маркетингу, у бібліотеках склалися такі форми доведення або розповсюдження відомостей про діяльність бібліотек: поширення річних звітів; спецінформація листів планів бібліотек серед населення і місцевої адміністрації; плакати про плани бібліотек; виїзні виставки у садах відпочинку, клубах, бюро подорожей, магазинах; лекції, літературні вечори, концерти.

Крім різноманітних форм обліку бібліотечної роботи і внутрішньобібліотечної інформації, спеціалісти з маркетингу використовують джерела інформації про зовнішнє середовище функціонування бібліотеки.

Поиск по сайту: