АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функціонування БІОК як системи

Читайте также:
  1. III. ОПЛАТА ПРАЦІ, ВСТАНОВЛЕННЯ ФОРМИ, СИСТЕМИ, РОЗМІРІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ Й ІНШИХ ВИДІВ ТРУДОВИХ ВИПЛАТ
  2. VI. Вплив виборчих систем на політичні системи
  3. Автоматизовані системи управління проектами
  4. Автоматичні системи аналогового регулювання
  5. Адаптація національної інноваційної системи до умов глобалізації та підвищення її конкурентоспроможності
  6. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критеріям витрат
  7. Аналіз системи «витрати-випупуск-прибуток» як інструмент обгрунтування виробничо-маркетингових рішень
  8. Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи
  9. АНКЕТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗДАТНОСТІ ПОДАЛЬШОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
  10. Асиметричні криптосистеми
  11. Б. Політичні та економічні системи країн
  12. Багатоточкові системи регулювання.

Для ефективного обслуговування необхідно знати природу виникнення інформаційних потреб користувачів, їх характер та механізм розвитку. Вихідним пунктом формування інформаційних потреб виступає діяльність (професійна, побутова та ін.).

Інформаційні потреби традиційно поділяють на професійні, виробничі, навчальні, самоосвітні, громадські. Доцільним є поділ інформаційних потреб на 2 групи: 1) потреби в інформації, яка сприяє розвитку особистості в цілому, в тому числі громадської свідомості, моральних якостей, екологічної культури та інших рис; 2) задоволення потреб в інформації, яка сприяє активізації особистості.

Як суспільне явище інформаційні потреби вивчають на різних рівнях, тому виділяють 3 їх основні види: 1) суспільні (виникають у процесі взаємодії суспільства із середовищем, є частиною всього культурного потенціалу суспільства), 2) колективні або групові (викликані соціально-демографічною або професійною специфікою певної групи); 3) індивідуальні (виявляються у кожного конкретного індивіда).

Знання суспільних та групових інформаційних потреб – важливий фактор удосконалення системи БО, що впливає на її тематичну, змістовну, організаційно-функціональну та технологічну структури, надає можливість здійснювати поставлені перед нею завдання, відповідати вимогам споживачів, яких вона обслуговує, ідентифікувати ці вимоги з метою забезпечення адекватними інформаційними масивами. Задоволення індивідуальних інформаційних потреб – це один з критеріїв оцінки ефективності роботи бібліотеки.

Система БО може виникнути та розвиватись лише за певних умов, які по-різному впливають на неї, що дає змогу розподілити їх на необхідні та супутні. До необхідних умов відносять: соціальне середовище, читацькі потреби, бібліотечні виробничі ресурси. Система БО формується, якщо наявні всі умови. До супутніх умов відносять: 1) наявність або відсутність єдиної теоретичної основи для створення та функціонування системи БО; 2) координацію діяльності бібліотек; 3) рівень майстерності окремих бібліотекарів. Супутні умови не впливають на сутність системи БО, а визначають лише форму та ефективність її існування.

Вплив зовнішнього середовища на систему БО буває позитивним, нейтральним і негативним.

Як основні об’єкти зовнішнього середовища системи БО виступають споживачі послуг, а також підприємства та організації, що забезпечують умови її функціонування (постачання, фінансування, підготовка кадрів і т. д.), підприємства та організації, що разом з бібліотекою беруть участь у суспільному поділі праці (комплектування фондів, обробка видань), різноманітні заклади, які технологічно не пов’язані з бібліотекою, але змінюють свою роль та методи роботи при зміні системи обслуговування.

Система БО – складне динамічне утворення, що постійно розвивається. Їй властиві й інші риси системних об’єктів: штучний характер, складність, відкритість, самоорганізованість.

Основні елементи, завдяки яким усі підсистеми об’єднуються в єдину систему БО: потоки читачів; потоки книг, вимог, довідок; бібліотекарі, що розпоряджаються МТБ бібліотеки.

БО як система складається з двох підсистем: 1) підсистема безпосереднього обслуговування читачів (всі відділи, що утворюють зону обслуговування); 2) підсистема забезпечуючого типу (довідково-бібліографічний відділ, комплектування, диспетчерська служба).

Головною метою обслуговування користувачів бібліотеки є найбільш повне задоволення та розвиток документально-комунікативних читацьких потреб, внаслідок чого здійснюється педагогічний тиск на світогляд, ціннісні орієнтації абонента, характер читання, трудову, сімейно-побутову та інші сфери його діяльності.

Суб’єкт БО – бібліотекар. Головним об’єктом є користувач, який зацікавлений у якісному БО. Документи бібліотечного фонду, довідково-бібліографічний апарат і МТБ бібліотеки – головні засоби БО. Їх використання забезпечує досягнення кінцевого результату – надання абонентам бібліотечних послуг. Цілісність БО полягає у єдності об’єкта – користувача, джерела діяльності – запита, результату – бібліотечної послуги, цілі – повного задоволення та розвитку потреб читача в бібліотечних послугах, спрямування читацької діяльності у потрібному для суспільства напрямі.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)