Фізичний і моральний знос основних активів. Методи амортизації

Основні активи, що знаходяться на підприємствах, поступово зношуються. Розрізняють фізичний і моральний знос основних фондів.

Фізичний знос означає матеріальний знос під впливом процесу виробництва, природних чинників (стирання робочих органів, корозія металевих частин і конструкцій, гниття дерев'яних частин, вивітрювання тощо).

Фізичний знос ОА знаходиться в прямій залежності від навантаження, якості ОА, рівня організації виробництва, кваліфікації робочих та багатьох інших чинників.

Ступінь фізичного зносу характеризується співвідношенням фактичного (Т факт) і нормативного (Т норм) термінів служби ОА:

З фіз = (Т факт / Т норм) •100 %

Для більш точної оцінки фізичного зносу ОА проводиться експертиза їх технічного стану.

Під моральним зносом ОА розуміється їх знецінення внаслідок конкуренції на ринку основного капіталу, тобто появи більш досконалих ОА. Моральний знос відображає їх невідповідність сучасному рівню техніки.

Ступінь морального зносу можна оцінити таким чином:

, %

де і - конкретний параметр (потужність, економічність, надійність тощо) нового і старого устаткування.

Розрізняють просте і розширене відтворення основного капіталу.

Просте відтворення означає заміну зношених ОА аналогічними за своїми техніко-експлуатаційними параметрами. Джерелом фінансування простого відтворення служать накопичені амортизаційні відрахування. На практиці простого відтворення не існує (через постійне вдосконалення устаткування, інфляцію, що знецінює амортизаційний фонд та інші чинники).

Розширене відтворення передбачає заміну зношених ОА активами якісно вищого рівня, з кращими техніко-експлуатаційними параметрами. Фінансування розширеного відтворення ОА відбувається переважно за рахунок власного прибутку підприємства, розширення статутного капіталу, кредитів, облігаційних позик, амортизаційного фонду.

Амортизація ОА – процес перенесення частинами вартості ОА на собівартість готової продукції. Амортизаційні відрахування є одним з найважливіших елементів собівартості продукції.

Розмір амортизаційних відрахувань, виражений у відсотках до первинної вартості кожного виду ОА, називається нормою амортизації.

Щорічну (квартальну, місячну) суму амортизаційних відрахувань обчислюють шляхом множення первинної вартості ОА на відповідні норми амортизації.

грн./рік (кв., міс.),

де - норма амортизації, % на рік (кв., міс.).

МЕТОДИ АМОРТИЗАЦІЇ

Вітчизняним законодавством передбачено нарахування амортизації з використанням наступних методів:

1. Прямолінійний метод, за яким первинна вартість об'єкту списується рівними частинами упродовж усього періоду його експлуатації. У цьому випадку норма амортизації () є постійною за роками служби і диференційованою за групами основних фондів. Амортизаційний період (тобто термін, протягом якого нараховується амортизація) дорівнює строку служби об’єкта ОА.

Наприклад, якщо = 5 % у рік, то термін амортизації дорівнює 20 рокам; якщо амортизаційний період складає, скажімо, 25 років, то = 4 % на рік.

Перевага методу - простота розрахунку амортизації. Прямолінійний метод зручно використовувати для нарахування амортизації на нерухомість, передавальні пристрої тощо. Недоліки - при застосуванні цього методу не враховується моральний знос об'єкту, а також необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації основних активів.

Українським законодавством передбачені такі річні норми амортизації:

· група I - 8 % від балансової вартості на початок звітного періоду;

· група II - 40 %;

· група III - 24 %;

· група IV – 60 %.

Підприємства можуть також застосовувати різні методи прискореної амортизації.

Економічна суть цих методів – вартість об’єкту (як правило, технологічного устаткування, транспорту, ПК, оргтехніки, засобів зв’язку тощо) переноситься на собівартість продукції протягом перших років експлуатації, а не впродовж всього терміну експлуатації. Тобто амортизаційний період менший за термін експлуатації. Це дозволяє швидко сформувати амортизаційний фонд, а після закінчення амортизаційного періоду в структурі собівартості зменшуються витрати за статтею «Амортизація», відтоді собівартість і ціна готової продукції знижуються. Мінус – підвищені витрати упродовж перших років.

Коли ж термін експлуатації і амортизаційний період співпадають, тоді у перші роки експлуатації здійснюється левова частка амортизаційних відрахувань.

Типовим методом прискореної амортизації є кумулятивний метод. За цим методом норма амортизації є змінною величиною, яка зменшується з кожним роком. Норма амортизації розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну експлуатації об'єкту, на кумулятивне число, що являє собою суму чисел років його експлуатації.

Наприклад, якщо об’єкт буде експлуатуватися 7 років, тоді кумулятивне число дорівнюватиме: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 = 28

Норма амортизації для першого року (коли залишилось 7 років експлуатації): на рік

Норма амортизації для другого року (коли залишилось 6 років експлуатації): на рік …

Інший розповсюдженим методом цієї групи є так званий податковий метод, закріплений в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств». За ним прискорена амортизація розраховується окремо по кожному об'єкту групи ІІІ упродовж 7 років. Норми амортизації встановлені Законом, % на рік:

1-й – 15; 5-й – 10;

2-й – 30; 6-й – 5;

3-й – 20; 7-й – 5.

4-й – 15;

Нарахування амортизації проводиться щомісячно незалежно від фінансових результатів роботи підприємства.

Поиск по сайту: