ФОРМИ,СИСТЕМИ І ВИДИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Організація заробітної плати на підприємстві визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці та формами оплати праці.

Тарифна система дозволяє якісно оцінити працю, нормування-врахувати кількість затраченої праці, а форми - визначити порядок розрахунку заробітної плати.

У відповідності з Законами України “Про підприємства в Україні” (ст.16) та “Про підприємництво” підприємства самостійно розробляють та затверджують форми і системи оплати праці: тарифні ставки, посадові оклади, відрядні розцінки, премії, надбавки та доплати на умовах, передбачених договором. Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій в оплаті праці. Розмір оплати праці може бути нижче встановлюваної мінімальної заробітної плати у випадку невиконання норм виробітку, виготовлення бракованої продукції, простою та інших причин.

Тарифна система виступає основним елементом державного регулювання оплати праці..ЇЇ складовими частинами є: Єдина тарифна система (ЄТС), Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник (ЄТКД), тарифні ставки та оклади.

Тарифна система використовується для розподілу робіт та працівників залежно від складності робіт та кваліфікації працівників, порозрядах тарифної сітки. При тарифній системі діють форми оплати працівників: відрядна та погодинна, які включають декілька систем для різних організаційно-технічних умов виробництва.

При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників залежить від кількості виконаної роботи і розміру розцінки.Цю форму використовують при оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата праці може бути індивідуальною-заробітна плата визначається шляхом множення відрядної розцінки на обсяг виконаної роботи, і бригадною - норма виробітку встановлюється на бригаду в цілому. Бригадний відрядний заробіток розподіляється між членами бригади з врахуванням відпрацьованого часу, тарифних ставок та коефіцієнту трудової участі.

Приклад:

Бригада у складі 3-х осіб виконала роботу за нарядом на суму 1450 грн. Розрахунок бригадного заробітку є таким:

1. Визначають тарифний заробіток кожного члена бригади, зокрема у Іващука Р. М. Становить 56,7 грн. (21*2,7 грн.).

2. Загальна сума тарифного заробітку усіх членів бригади дорівнює 141,3.

3. Коефіцієнт розподілу прибутку одержують діленням суми фактичного заробітку на суму тарифного заробітку; відрядний заробіток – 1450 грн. Тарифний заробіток – 141,3 грн.

4. Фактичний заробіток Іващука Р.М. становить

Відрядна оплата праці має свої системи:

1 ) пряму -заробіток кожного робітника пропорційний його виробітку і визначається як добуток встановленої відрядної розцінки на кількість виготовлених одиниць продукції.

Приклад 2.

Токар 5-го розряду Ткачук К.С. виточив 500 деталей, розцінка - 0,50 грн. за 1 деталь.

Нарахована заробітна плата:

500*0,5=250 грн.

2) відрядно-преміальну – робітнику, крім заробітку по прямих відрядних розцінках, виплачують премії по встановленій шкалі за існуючі якісні та кількісні показники у роботі. Такими показниками можуть бути: перевиконання норм виробітку, підвищення якості продукції, відсутність браку та інші. Премії нараховуються за фактично відпрацьований час на підставі відрядного заробітку.

Приклад 3.

Робітнику Ткачуку К.С. нарахована заробітна плата у розмірі 250 грн. Згідно з умовами преміювання йому належить 5 % премії за виконання норм виробітку на 100 %.

Нараховано премії:

250*5 / 100=12,5 грн.

Загальний заробіток складе:

250+12,5=262,5 грн.

3) відрядно-прогресивну – об’єм робіт, які виконані понад норми оплачують по прогресивним розцінкам (чим більше виготовляє, тим більша розцінка).

Приклад 4.

Токар Ткачук К.С. виточив 500 деталей, і перевищив норму на 50 деталей. Звичайна розцінка за деталь 0,50 грн., а прогресивна 0,75 грн.

Нараховано за 500 деталей: 500*0,5=250 грн.

Нараховано за 50 деталей понад норму:

50*0,75=37,5 грн.

Разом нараховано: 250+37,5=287,5 грн.

4 ) непряму -виплачується n-й процент від бригади тим робітникам, які її обслуговують (наладчикам, кранівникам).

Приклад 5.

Бригада текстильників отримала зарплату 6000 грн. Наладчикам за обслуговування верстатів нараховується 5 % від заробітку бригади.

Заробітна плата становить: 6000 * 5 / 100 = 300 грн.

5 ) акордна - за певний обсяг робіт встановлюється відповідна розцінка, якщо швидше виконують, то виплачується премія.

При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. За відпрацьований час звичайно беруть календарний місяць (при місячній тарифній ставці або місячному посадовому окладі), годину (при погодинній тарифній ставці).

Розрізняють просту погодинну систему оплати праці і погодинну - преміальну.

При простій погодинній системі заробіток залежить від тарифної ставки (посадового окладу) і кількості відпрацьованого часу. Заробітна плата по тарифу визначається шляхом множення годинної тарифної ставки на відпрацьовані години по табелю. Для погодинників заробіток за місяць визначається шляхом ділення окладу на кількість робочих днів по графіку і множенням результату на фактично відпрацьовані дні по табелю.

Приклад 6.

Бухгалтеру підприємства встановлено оклад 400 грн. В звітному місяці ним відпрацьовано 16 днів. Графіком було передбачено 22 робочих дні.

Заробіток становить: 400 / 22*16=290,9 грн.

У погодинну -преміальну систему входить не тільки оплата часу, але й якість роботи, у зв’язку з цим робітникам нараховуються премії за економію матеріалів, палива, енергії, за скорочення простоїв та інші.

У промисловості широко розповсюджена погодинно-преміальна система оплати праці, при якій враховується не тільки кількість та якість роботи. Розміри премій та показники преміювання визначаються Положенням про преміювання, що розробляються підприємством.

В нових умовах господарювання широко використовується оплата праці за контрактом. У контракті визначаються предмет угоди та строк дії договору, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення, організація роботи працівника, умови розторгнення контракту. Порядок застосування контрактної форми праці викладений у Положенні про порядок укладання контрактів про прийняття (наймання) на роботу працівників, затвердженому постановою КМУ від 19.08.1994 р.№170.

У відповідності з Законом України “Про оплату праці” від 24.04.95р. №108/95-ВР та Інструкцією по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Мінстату України від 11.12.95р. №323 витрати на оплату праці складаються з фонду основної та фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата -це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у виді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи і винахідництво, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій.

Інші стимулюючі та компенсаційні виплати - виплати у формі винагород за підсумками роботи року, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або здійснювані поза встановлені законодавством норми.

Згідно з Законом “Про оподаткування прибутку підприємств” основна та додаткова заробітна плата включається у собівартість продукції (робіт, послуг), витрати обігу у торгівлі. Тому важливе значення має регламентація їх складу.

Поиск по сайту: