РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ВІДОМІСТЬ

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування.

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних документів.

Для нарахування заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства, а також дані табельного обліку про відпрацьований час за звітний місяць.

Для нарахування заробітної плати робітникам, яким встановлена відрядна оплата праці, необхідно мати обсяг виробітку за відповідними розцінками. Обсяг виконаних робіт відображається у відповідних первинних документах або нагкопичувальних відомостях врахування виробітку.

Основним первинним документом у індивідуальних виробництвах по обліку виробітку є наряд (додаток 2).

У серійних виробництвах застосовують маршрутні листи, об’єднані із змінним рапортом, вони виписуються виробничим відділом та супроводжують відповідну партію деталей від початку до закінчення їх виготовлення (додаток 3). В основному вони застосовуються на машинобудівних підприємствах у розкрійно-заготівельних цехах, механічних цехах.

Принципова відмінність маршрутного листа від наряду полягає у тому, що наряд виписується на одного робітника або бригаду, що виконує відповідну операцію, а маршрутний лист на всю роботу, що виконується різними робітниками по відповідній партії продукції.

У масових виробництвах роботи, що виконуються кожним робітником, як правило однорідні. Частіше робітника закріплюють за визначеною операцією і дані про щоденний виробіток робітника заносять у змінний рапорт (додаток 4). Інколи ведеться журнал робіт типу табельної відомості.

Крім заробітної плати, яка нарахована за виконану роботу або за відпрацьований час, робітникам підприємства проводиться нарахування різних надбавок і доплат. Величина цих надбавок встановлюється в % до заробітної плати за виконану роботу або в абсолютному виразі.

Первинні документи доплат:

1) доплатний лист –у випадках, коли за незалежних від робітника обставин виникають відхилення від технологічного процесу, що зумовлюють допоміжні витрати робочого часу порівняно з встановленою нормою;

2) простійний лист –лист на оплату простою не з вини робітника (додаток 5);

3) акт про брак –у разі, коли частковий брак продукції стався не з вини робітника (додаток 6);

4 ) табель –для зазначення фактичних годин нормової, понаднормової роботи

кожного робітника і роботи в нічний час.

За понаднормову роботу при погодинній оплаті праці нараховується доплата за перші 2 години в розмірі 50 %, за кожну наступну годину 100 % годинної тарифної ставки погодинника. При відрядній оплаті праці доплачують у півторазовому розмірі за перші 2 години, і в подвійному розмірі –за наступні 2 години тарифної ставки розряду робітника.

Приклад 7.

Робітник-погодинник відпрацював за зміну 11 годин, в тому числі 3 години понаднормово. Його тарифна ставка становить 0,5 грн.

Нараховано:

за відпрацьований час по нормі:

8*0,5=4,0 грн.;

за перші 2 години понаднормової роботи:

0,5*1,5*2=1,5 грн.;

за наступну годину понаднормої роботи:

0,5*2*1=1 грн.;

разом нараховано:

4,0+1,5+1,0=6,5 грн.

Доплата за роботу у нічну години робітникам різних галузей промисловості становить від 20-35 % до 50 % тарифної ставки.

За роботу у вихідні і святкові дні оплата проводиться в подвійному

розмірі.

За суміщення професій, розширення зони обслуговування робітникам виплачується надбавка в розмірі до 50 % тарифної ставки (розмір доплат визначається на умовах, передбачених колективним договором).

Водіям транспортних засобів здійснюється доплата за класність в таких розмірах:

водіям ІІ класу -10 %;

водіям І класу –25 %.

За час простою не з вини робітника (відсутність матеріалу, електроенергії) на підставі простійних листів (де вказується прізвище робітника, табельнй номер, причини, винуватці, термін простою) нараховують у зменшеному розмірі (за галузевими інструкціями), але не вище половини тарифної ставки погодинної оплати праці робітника відповідно до його кваліфікації.

Повний брак продукції, що стався з вини робітника не оплачується, до того ж з нього утримується вартість забракованого матеріалу.

Частковий брак з вини робітника оплачується у зменшеному розмірі не вище половини тарифної ставки наданого робітникові розряду за час, встановлений за нормою на дану роботу.

Повний брак, що стався не з вини робітника оплачується у розмірі двох третин тарифної ставки погодинної оплати праці даного робітника за час, встановлений за нормою на дану роботу.

Усі види додаткової заробітної плати облічуються за середнім заробітком на основі табеля і відповідних документів (наказ про відпустку, копія свідоцтва про рік народження підлітків, наказ про компенсацію за невикористану відпустку, наказ про звільнення з роботи та інші відповідні документи).

Оплата відпусток.

Закон України “Про відпустки” № 504/96 – ВР від 15.11.96р. встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам.

Тривалість щорічної основної відпустки становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору. Щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Витрати пов’язані з оплатою відпусток здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, у якої працюють за трудовим договором працівники.

В установах та організаціях, що отримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток здійснюється з бюджетних асигнувань на їх утримання.

Розрахунок середнього заробітку для оплати за час відпустки, котра надається у календарних днях здійснюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців перед відпусткою (або 11 місяців за перший рік роботи) на відповідну кількість календарних днів за цей період, виключаючи святкові і неробочі дні, встановлені чинним законодавством України.

Одержаний результат перемножають на кількість календарних днів відпустки.

Приклад 8.

Робітник йде у відпустку з 01.04 поточного року на 24 календарних дні. Зарплата враховується з березня попереднього року по березень поточного року і становить 3960 грн.

Нарахована сума відпускних:

3960*21 / (365-12)=235,58 грн.

Унаслідок нерівномірності надання відпусток працівникам протягом календарного року та їх значної тривалості виникає необхідність створення резерву на оплату відпусток з метою усунення негативного фактора, пов’язаного з додатковими витратами на оплату праці та її включенням у собівартість продукції. Створення резерву відбувається за рахунок рівномірного включення у собівартість продукції витрат на оплату праці.

Для нарахування резерву на відпустки необхідно визначити норматив у процентах до фонду оплати праці. Для розрахунку процента відрахувань на створення резерву оплати відсоток необхідно згрупувати всіх працюючих за тривалістю відпусток у днях, визначити кількість людино-днів відпустки для кожної групи та в цілому по підприємству. Процент відрахувань знаходять відношенням людино-днів відпустки до планового фонду робочого часу всього персоналу.

Визначений процент відрахувань у резерв застосовується до фактичного фонду оплати праці за місяць. Шляхом множення фонду на процент відрахувань знаходимо фактичну суму створеного резерву за місяць. Резерв створюється не лише на заробітну плату за час відпустки, а й на передбачені законодавством відрахування у Пенсійний фонд, на соціальне страхування та страхування з безробіття.

Приклад 9.

Поиск по сайту: