АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методика роботи на колориметрі фотоелектричному концентраційному КФК-2

Читайте также:
  1. B Хід роботи.
  2. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  3. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  4. III. Метод, методика, технология
  5. III. Організація роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  6. III. Основний зміст роботи
  7. V. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  8. V. РЕЖИМ РОБОТИ, ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ВІДПОЧИНКУ
  9. VІ. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  10. VІІ. Оформлення роботи
  11. А. Методика розрахунків збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря
  12. Алгоритм виконання курсової роботи

Однопроменевий фотоколориметр призначений для вимірювання пропускання Т, оптичної густини А,а через них концентрації забарвлених розчинів, розсіювачих мутних систем, емульсій та колоїдних розчинів в області 315 – 980 нм. Межі вимірювання пропускання Т 100 – 5 % (А= 0 ÷ 1,3). Основна абсолютна похибка вимірювання пропускання 1%. Середнє квадратичн відхилення визначення пропускання по результатах 10 вимірювань не перевищує Sr = 0,3 % (0,003).

 

Оптична схема приладу:

1 – джерело світла; 2 – світофильтр; 3 – кювета з досліджуваним розчиномом або розчином порівняння; 4 – фотодіод (при вимірюваннях в області 590-980 нм); 5 – пластина, яка ділить світловой потік на 2 частини; 6 – фотоелемент (при вимірюваннях в області спектру 315-540 нм).

 

1. С допомогою шнура й вимикача 2 «сеть» включають прилад в електричну мережу за 15 хвилин до початку вимірювань й прогрівають при відкритій кришці кюветного відділення. При потребі коректують установку стрілки мікроамперметра на ноль по шкалі коефіцієентів пропускання (верхня шкала) з допомогою потенціометра «нуль», виведенного під шліц (на рисунку не вказано).

2.З допомогою ручки 3 вводять потрібний світлофільтр.

3. Встановлюють мінімальну чутливість приладу. Для цього ручку 5 ставлять в положення «1» й ручки 6 – в крайнє ліве положення. При цьому положення «1», «2», «3» ручки 5, відмічені на лицевій панелі чорним кольором, повинні використовуватись при роботе із світлофільтрами в області 315-540 нм (написані чорним кольором), а положення «1», «2», «3», відмічені червоним кольором, – при роботі із світлофільтрами в області 590-980 нм.

Зовнішній вид колориметра КФК-2:   1 – шкала реєструючого приладу; 2 – кнопка включенния приладу в мережу; 3 – ручка перемикання світло-фільтрів; 4 – ручка переміщення кювет; 5 – ручка включення фото-приймачів; 6– ручки установки 100%-го світлопропускання; 7 – кришка кюветного відділення.

 

4. В кюветне відділення ставлять кювети з досліджуваним розчином і з розчином порівняння. Кювету з розчином поріавняння ставлять в дальнє положення кюветотримача. Кювету з досліджуваним розчином встановлюють в ближнє положеннч. Кришку кюветного відділення закривають.

5. Ручкою 4 в світловой потік вводять кювету з розчином порівняння й ручками 6 та 5 встановлюють стрілку на «100» по верхній шкалі мікроамперметра(«0» по нижній шкалі).

6. Поворотом ручки 4 замінюють кювету з розчином порівняння кюветою з досліджуваним розчином й знімають показання по шкалі коефіцієнтів світлопропускання (верхня шкала) або в одиницях оптичної густини (нижня шкала).

 

Література

1. Основы аналитической химии. Практическое руководство / Под ред. Ю.А. Золотова – М.: Высшая школа, 2001. – С. 416-418.

2. Практическое руководство по физико-химическим методам анализа / Под ред. И.П. Алимарина, В.М. Иванова. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. -С. 58.

3. Методические указания к выполнению лабораторных работ по аналитической химии / Сост.: И.А. Шевчук, Т.Н. Симонова, Л.Я. Енальева, А.С. Алемасова, Т.С. Чагир-Галкина. - Донецк: ДонГУ, 1988. - С. 16-24.

4. Физико-химические методы анализа. Практическое руководство /Под ред. В.Б. Алесковского. -Л.: Химия, Ленингр. отд-ние, 1988. -С. 176-220.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)