Стаття 1. Визначення термінів. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

Закон введено в дію з 1 липня 1992 року
Постановою Верховної Ради України
від 14 травня 1992 року N 2344-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 червня 1993 року N 3292-XII,
від 25 лютого 1994 року N 4036-XII,
від 14 березня 1995 року N 90/95-ВР,
від 14 жовтня 1998 року N 177-XIV,
від 18 листопада 1999 року N 1240-XIV,
від 30 червня 1999 року N 784-XIV
(згідно із Законом України від 30 червня 1999 року N 784-XIV
цей Закон викладено у новій редакції),
від 21 грудня 2000 року N 2181-III,
від 18 січня 2001 року N 2238-III,
Кримінальним кодексом України
від 5 квітня 2001 року N 2341-III,
Законами України
від 20 вересня 2001 року N 2740-III,
від 10 січня 2002 року N 2922-III,
від 7 березня 2002 року N 3088-III,
від 6 березня 2003 року N 594-IV,
від 6 березня 2003 року N 597-IV,
від 3 квітня 2003 року N 672-IV,
від 15 травня 2003 року N 762-IV,
від 10 липня 2003 року N 1096-IV,
від 20 листопада 2003 року N 1294-IV,
від 17 лютого 2004 року N 1499-IV,
від 12 травня 2004 року N 1713-IV,
від 18 січня 2005 року N 2354-IV,
від 3 березня 2005 року N 2453-IV,
від 3 березня 2005 року N 2454-IV,
від 31 травня 2005 року N 2597-IV,
від 23 червня 2005 року N 2711-IV,
від 6 вересня 2005 року N 2801-IV,
від 17 листопада 2005 року N 3107-IV,
від 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
від 15 грудня 2005 року N 3201-IV,
від 22 грудня 2005 року N 3273-IV,
від 12 грудня 2006 року N 435-V,
від 19 грудня 2006 року N 489-V,
від 11 січня 2007 року N 585-V,
від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(окремі положення Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 3 червня 2008 року N 309-VI,
від 17 грудня 2008 року N 675-VI,
від 4 червня 2009 року N 1442-VI,
від 23 грудня 2009 року N 1790-VI,
від 15 квітня 2010 року N 2133-VI,
від 6 липня 2010 року N 2435-VI,
від 8 липня 2010 року N 2464-VI,
від 4 листопада 2010 року N 2675-VI,
від 22 грудня 2010 року N 2850-VI,
від 21 квітня 2011 року N 3265-VI,
від 22 вересня 2011 року N 3795-VI,
від 22 грудня 2011 року N 4212-VI
(Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI
цей Закон викладено у новій редакції),
від 23 лютого 2012 року N 4442-VI,
від 23 лютого 2012 року N 4452-VI,
від 12 квітня 2012 року N 4650-VI,
від 17 травня 2012 року N 4711-VI,
від 6 вересня 2012 року N 5213-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5405-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5410-VI,
від 6 грудня 2012 року N 5518-VI

Положенням частини восьмої статті 5 цього Закону
дано офіційне тлумачення
Рішенням Конституційного Суду України
від 20 червня 2007 року N 5-рп/2007

Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом. Фізична особа - підприємець є боржником лише за зобов'язаннями, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Боржником не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо);

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника;

значні правочини (договори) - правочини (договори) щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення правочину (договору);

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

офіційне оприлюднення - оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет;

погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними;

правочини (договори), щодо яких є заінтересованість - правочини (договори), сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів;

представник працівників боржника - особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (а за наявності кількох первинних організацій - їх спільним рішенням) представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;

сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);

уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;

учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Поиск по сайту: