Професійні шкідливості і хвороби

Професійні шкідливості – чинники виробничого середовища і трудового процесу, що можуть шкідливо вплинути на організм працівника та призвести до виникнення професійних захворювань чи інших несприйнятливих наслідків.

Професійні шкідливості поділяються на:

- клас А – санітарні порушення виробничих процесів: несприятливий вплив виробничих чинників фізичної, хімічної та біологічної природи;

- клас Б – неправильна організація трудового процесу: надмірна інтенсивність, монотонність, тривалість, перевантаження органів та систем;

- клас В – незадовільна зовнішня обстановка праці та виробництва: недостатнє освітлення, вентиляція, опалення, водопостачання.

Група фізичних чинників – машини та механізми, що рухаються, запиленість, загазованість робочої зони, висока чи низька температура, вологість, атмосферний тиск, високий рівень шуму, вібрації, радіоактивне випромінювання.

Група хімічних чинників:

– за шляхом впливу на людину – токсичні, подразливі, сенсибілізувальні (підвищуючі чутливість), канцерогенні, мутагенні;

– за шляхом проникнення в організм - через органи дихання, травлення, шкіру та слизові оболонки.

Група біологічних чинників – патогенні мікроорганізми, отруйні рослини та хворі тварини, нервово-психічні перевантаження.

Хвороби, що виникають внаслідок впливу на організм шкідливих чинників виробничого середовища називають професійними захворюваннями. Вони можуть бути специфічні (причиною є лише виробничі чинники – пневмоконіози електрозварників - група хронічних професійних захворювань легенів, обумовлених попаданням в легені великої кількості пилових частинок протягом тривалого часу, 5-15 р.) та неспецифічні (зумовлені не лише виробничими, а й іншими несприятливими чинниками – бронхіт, радикуліт).

Вплив на організм виробничого шуму інтенсивністю понад 45 ДБ призводить до розвитку шумової хвороби – специфічне ураження органа слуху, що характеризується зниженням слухової чутливості з подальшим розвитком професійної глухоти. Ознаки ураження ЦНС і ССС (нейроциркуляторна дистонія, діенцефальний синдром), порушується процес травлення.

Тривала дія місцевої вібрації призводить до розвитку вібраційної хвороби, що характеризується порушенням шкірної чутливості плечового пояса, атрофії м’язів рук, порушенням кровообігу. Загальна вібрація зумовлює розвиток радикулітів, гастроптозу, розтягнення зв'язок, ураженням ЦНС, порушенням функцій периферійних судин і нервів нижніх кінцівок.

Унаслідок тривалого інгаляційного впливу пилового аерозолю розвивається пневмоконіоз - хронічне пилове захворювання легень (фіброз).

Пневмоконіози:

- силікози (кварцовий пил);

- металоконіози;

- антракози;

- азбестом, талькоз;

- бісиноз (пил бавовни, льону);

- «фермерські легені» (сільськогосподарський пил з мікроспорами, грибами).

Хімічні чинники – професійні отруєння (гострі, хронічні).

Отруєння свинцем – сатурнізм – анемія, полі невропатія, ураження травного каналу (свинцева колька), печінки, ССС, енцефалопатії.

Отруєння ртуттю – меркуріалізм – враження ЦНС, тремор кінцівок, ртутний стоматит, порушення функцій внутрішніх органів.

Отруєння марганцем – спочатку розвивається астено-вегетативний синдром та гастрит, потім марганцевий паркінсонізм та марганоконізм.

Тваринники, ветеринари, мисливці та працівники хутряних виробництв підлягають впливу біологічних виробничих чинників, зокрема, зараження сибіркою, бруцельозом, сальмонельозом, ящуром, сапом, лептоспірозом, сказом.

Поиск по сайту: