ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ. ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ

ОСНОВИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

Епідеміологія - це наука про закономірності виникнення, розповсюдження і згасання інфекційних хвороб серед людей та заходи профілактики для їх ліквідації. Ці закономірності існують у людському середовищі і залежать від його соціального положення, рівня розвитку народного господарства, матеріальної забезпеченості і культури населення. Епідеміологія виявляє об'єктивні закономірності і визначає зв'язки, які можуть привести до виникнення і поширення інфекційних хвороб.-Вона розробляє також шляхи недопущення виникнення, або припинення розповсюдження заразних хвороб, якщо вони виникають і аж до повного усунення самої можливості виникнення заразних хвороб. Епідеміологія вивчає порівняно вузьке коло людських хвороб, які називаються інфекційними. Порівнюючи інфекційну хворобу з неінфекційною, можна відзначити ряд особливостей:

1.Наявність збудника: тільки в результаті проникнення збудника може виникнути хвороба. Цей збудник - паразит за своєю біологічною природою. Характерна також специфічність збудника. Проникнення в організм-людини рикетсії Провачека може призвести лише до захворювання висипним тифом, а дифтерійної палички - дифтерією.

2.Заразність хворого. Це також головна ознака, яка відрізняє інфекційні хвороби від інших. Ці ж ознаки визначають і специфічні закони епідеміології.

3.У ході інфекційних хвороб формується відносна несприйнятливість - імунітет.

4.Інфекційна хвороба характеризується циклічністю перебігу з чергуванням певних періодів, до числа яких відносяться:

а) прихований період (інкубаційний), який продовжується від моменту потрапляння в організм збудника до перших проявів хвороби. При кожній інфекційній хворобі період має певну тривалість;

б) продромальний - період провісників хвороби з неясними загальним симптомами;

в) період основних виявів хвороби (виражені, характерні для тієї чи іншої хвороби симптоми);

г) період згасання хвороби;

д) період видужування (реконвалесценція).

Більшість інфекційних хвороб заразні для оточуючих. Це всі періоди хвороб, починаючи від останніх днів прихованого періоду (інкубації) до одужання, а зрідка і більш довгий час, коли хворий залишається носієм і продовжує виділяти збудники з організму в оточуюче середовище. Зважаючи на те, що інфекційні хвороби заразні, дуже важливе їх раннє розпізнавання, тимчасова ізоляція хворого. Особливо підвищується небезпека для оточуючих, якщо хворий або носій якийсь час не розпізнається і працює на харчовому підприємстві, бере участь у приготуванні їжі.

Збудники інфекційних хвороб пристосувались до певного механізму передачі, певного місця знаходження і відповідного" характеру враження.

Виходячи з основного змісту епідеміології - вивчення об'єктивних закономірностей, які лежать в основі виникнення, поширення і закінчення інфекційних хвороб у людському колективі, а також методів профілактики і ліквідації їх, випливають два завдання епідеміології:

1).вивчення закономірностей виникнення, поширення і закінчення інфекційних хвороб;

2).розробка заходів профілактики та ліквідації інфекційних хвороб.

У сучасних умовах життя суспільства є багато факторів, кожен з яких разом і окремо активізує епідемічний процес. Звідси випливає необхідність існування теорії епідеміології таї пошуки шляхів подальшого підвищення ефективності! профілактичних і протиепідемічних заходів. Виникає актуальна потреба в розробці нових заходів і прийомів по нейтралізації можливої шкідливої дії, спроможної інтенсифікувати епідемічний процес (інтенсивне переміщення населення, концентрація населення в містах, розвиток громадського харчування і зниження загального рівня життя).

Поиск по сайту: