|
|||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Конфлікти та асертивна поведінка у професійній діяльності психологаПроблема, на перший погляд, вигадана і навіть смішна. Психолог і конфлікти… поняття, здавалося б, несумісні, але… Психолог – це звичайна людина. І як писав Ч.Ліксон, відомий конфліктолог, «…якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте чи у вас є пульс». Отже, конфлікти можуть виникати в житті самого психолога, або ж психолог може мати справу з конфліктами своїх клієнтів чи бути посередником при їх вирішенні. Конфлікт (від лат. сonflictus – зіткнення) – зіткнення протилежно спрямованих, несумісних один з одним тенденцій у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісній взаємодії чи міжособистісних відносинах індивідів або груп людей, пов’язане з гострими негативними емоційними переживаннями. Для психолога важливо знати причини виникнення конфліктів, динаміку[51] їх розвитку, стратегії та тактики поведінки особистості в конфлікті, процес управління конфліктами[52], їх прогнозування[53], попередження[54], регулювання[55] та розв’язання[56]. Стратегіями виходу з конфлікту є: співробітництво, конкуренція, пристосування, уникнення та компроміс. В основі стилів поведінки особистості у конфлікті лежить система, що називається методом Томаса-Кілмена (метод розроблений Кеннетом У.Томасом та Ральфом X.Кілменом у 1972р. Основні стилі поведінки в конфліктній ситуації пов’язані із загальним джерелом будь-якого конфлікту – неспівпаданням інтересів двох чи більше сторін. Стиль поведінки в конкретному конфлікті визначається тією мірою, якою людина хоче задовольнити власні інтереси (діючи пасивно чи активно) та інтереси іншої сторони (діючи сумісно чи індивідуально). Якщо уявити це у графічній формі, можна отримати сітку, що дозволяє визначити місце та назву для кожного з п’яти основних стилів вирішення конфлікту (мал.1). Якщо почати зі сторони, на якій відмічені активні та пасивні дії, то, якщо реакція пасивна, людина буде намагатися вийти з конфлікту; якщо вона активна, то людина намагатиметься вирішити його. Якщо людина надає перевагу сумісним діям, то вона буде намагатися вирішити конфлікт разом із іншою людиною чи групою людей, які в ньому задіяні. Якщо ж надає перевагу індивідуальним діям, то вона буде шукати свій шлях вирішення проблеми, чи шлях уникнення її вирішення. Коли скласти разом ці дві частини сітки, вийде матриця з п’яти стилів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |