Поняття, структура та категорії моральної свідомості

Моралі не існує поза свідомістю та відносинами.

Говорячи, про структуру моралі, можна виокремити такі її компоненти:

- моральну свідомість (основні норми, принципи, мотиви, цін­нісні орієнтації, категорії: добро, зло, обов’язок, відповіда­ль­ність, справедливість, сенс життя, ставлення до смерті, щастя, моральна самосвідомість людини, честь, гідність, со­вість, со­ром);

- моральну діяльність (свобода дії, вибору, волі; вчинок; спів­відношення мети і засобів діяльності, мотиву та результату дії);

- моральні відносини (моральна сутність спілкування між лю­дьми; відкритість-замкненість; монологічність-діалогічність; то­лера­н­тність, повага, співчуття, любов, етикет та культура спілку­вання) [5, c.104].

Свідомість – вища, інтегральна форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини у процесі тру­дової діяльності та постійного спі­лкування з іншими людьми [6].

Свідомість має суспільний характер, оскільки її носій, лю­дина, є істотою суспільною. Свідомість є вищим рівнем функціо­нування психіки.

До характеристик свідомості відносяться: здатність акуму­лювати знан­ня про навколиш­ній світ (на основі пізнавальних процесів); виокремлення суб’єкта і об’єкта («Я» і «Не-Я»); забез­печення цілеспрямо­ва­ної ді­яльності людини (свідомість формує мету діяльності, зважує мо­тиви, вносить ко­рек­тиви); наявність у складі свідомості певного ставлення до кого-небудь/чого-небудь (проявляється в по­чут­тях).

Моральна свідомість – людська свідомість взагалі, з влас­тивими їй внут­рі­шніми механізмами, смисловим та ціннісним змістом; свідомість у стані ос­ми­слення і розв’язання суто мора­льних проблем, споряджена для цього відпо­ві­д­ним концептуаль­ним і категоріальним апаратом.

Допоки моральна свідомість не втілюється у дії та вчинки людей, що наявно репрезентують ті чи інші моральні уявлення, цінності та інший зміст мора­льної свідомості, ми не говоримо про неї як таку. Моральна свідомість не має се­нсу у «безпо­віт­ря­ному просторі» суб’єкт-об’єктної взаємодії, поза людськими ак­туальними стосунками. Коли людські стосунки усвідомлені, ті­льки тоді вони ста­ють фактом особистісної і суспільної мо­раль­ної свідомості [5].

До структури моральної свідомості належать (мал.2.):

· моральні норми («не вбивай», «не вкради», «не кажи не­пра­вду», «поважай ба­тьків», «повертай борги») – елементарні фор­ми моральної вимоги; певний взірець поведінки, який відобра­жає усталені потреби людського співжиття і відно­син та має обо­в’яз­ковий характер.

Поиск по сайту: