АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Бар’єри і труднощі спілкування та їх подолання у роботі психолога

Читайте также:
  1. O є формою спілкування із зворотним зв’язком, що наближає її до
  2. Адаптация ребенка в детском саду. Советы психолога
  3. В деятельности педагога-психолога
  4. ВАЖЛИВІСТЬ ЗНАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ. ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ.
  5. Взаимодействие психолога-консультанта с другими специалистами-консультантами
  6. Виголошенню промови. Основу цього розділу складають з'ясування умов спілкування,
  7. Види і форми спілкування.
  8. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
  9. Виды психологической помощи: определение, структура. Подготовка психолога. Личностные качества психолога
  10. Визначте сутність та види спілкування.
  11. Виконання рішення про поновлення на роботі

Досить часто інформація, яка циркулює між людьми на­штовхується на рі­зні бар’єри. Найсуттєвішими бар’єрами, які ви­никають на міжособистісному рі­вні, є комунікативні[50].

У процесі взаємодії «психолог-клієнт» можуть виникати фо­нетичні, стилістичні, семантичні, логічні та смислові бар’єри [2, c.98-105].

Фонетичний бар’єр – перешкода, створена особливостями мови психо­лога чи клієнта. Причини виникнення цього бар’єру такі: учасники комунікати­вного про­цесу розмовляють різними мовами, діалектами, мовою-скоромовкою, ду­же гучно чи занад­то тихо; ма­ють суттєві де­фе­к­ти мо­ви та дикції; перекручують граматичну структуру вис­ловлювань; невиразна мова, велика кі­лькість слів-паразитів, та ін.

Смисловий бар’єр – непорозуміння між людьми, які вини­кають внаслі­док того, що одне повідомлення має для них різний смисл. Слово у різ­них си­туаціях може мати неоднаковий смисл, який завжди є ін­ди­ві­ду­ально-особис­тіс­ним: він зароджується у свідомості того, хто го­ворить, але не обов’язково є зрозу­мі­лим тому, хто слухає. При­чини виникнення: незбі­гання смислів висловлювань, про­хань, наказів...; ігнорування поглядів, ціннос­тей, системи особис­тіс­них смислів спів­розмовника; відмінності у знаннях, ін­фор­ма­цій­ному фонді співрозмовників та ін.

Семантичний бар’єр – незбігання у системах значень парт­нерів по кому­ніка­ції – тезаурусах (лінгвістичних словниках мо­ви) – з певною смисловою ін­формацією. Причини виникнення: парт­нери користуються однаковими знаками (і словами) для по­зна­че­н­ня різних речей; обмежений словниковий запас одного зі співро­змовників; соціальні, культурні, психологічні, націо­наль­ні, релі­гі­йні, професій­ні, групові та інші відміннос­ті; невід­по­від­ність між мовними засобами, що ви­користовує комунікатор та мов­ни­ми ре­сур­сами реципієнта; індивідуальні особ­ливості реци­пієнта, перед­усім здатність опе­рувати мовою як засобом мис­лен­ня.

Стислістичний бар’єр – невідповідність стилю мови кому­нікатора і си­туації спілкування або стилю мови й актуального психологічного стану реципі­єнта. Причи­ни виникнення: пані­братська манера спілкування; використання стилю спілкування, який може бути недоречним, занадто важким, не відповіда­ти ко­мунікативній ситуації і намірам партнера; використання стилю, який має примусові акценти («вам потріб­но», «ви зобов’язані», «ти повинен» та подібні, у реципієнта виникає явний або при­хо­ваний спротив); неправильна організація повідомлення (пові­домлення сприйма­єть­ся краще, якщо воно побудоване від уваги до інтересу; від інтересу до основних поло­жень; від основних положень до заперечень і запитань; відповіді, висновки, резюму­вання); форма і зміст ко­мунікації не відповідають одне одному (наприклад, запро­ше­на на розмову лю­дина, змушена вислу­хо­ву­вати монолог. Це провокує незадоволення, нерозумін­ня інфор­мації, оскільки негативні емоції заважають зосередитись і спри­й­ма­ти почуте); інформація представляється науково-канцелярсь­ким стилем, більш зрозу­мілим при читанні й утрудненим при слуховому сприйнятті та ін.

Для психолога важливо знати симптоми того чи іншого бар’єру, шляхи його подолання, оскільки, досить часто він стає причиною більш серйозних психологічних проблем.

Завдання психолога швидко помічати та долати бар’єри, а головне – не створювати їх.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)