Виголошенню промови. Основу цього розділу складають з'ясування умов спілкування,

Характеристика оратора й аудиторії, методичне застереження і прийомотворення,

Інтонування тексту, пара-лінгвістичний супровід, психологічний тренінг, техніка дихання і

Техніка мовлення, в тому числі й дикція, тобто все для того, щоб, як радив Цицерон,

"достойно" виголосити промову.

На попередньому етапі (мнемоніка) промову зміцнено в пам'яті, визначено порядок і

послідовність її та "прив'язано" до можливих ситуацій. Тепер треба підготувати себе -

Оратора, пам'ятаючи, що трибуна, кафедра чи стіл для виступу - безжальні, промовець за

ними "оголений" більше, ніж на пляжі'.

Яким би гарним не був голос, але якщо це один і той самий, то він досить швидко

Втомлює слухачів. Тому не слід безперервно говорити більше 40 хв, а краще - до 20-3О хв.

Якщо вже підготовлено все, що треба сказати, то тепер промовець мусить застерегти

Себе від того, чого не треба казати, бо майстерним вважають оратора, який не тільки скаже,

Що треба, але й не скаже того, чого не треба говорити. На жаль, іноді трапляється так, що

Промовець захоплюється живим мовленням, заговорюється, виходить за межі

запланованого, в результаті збільшується ймовірність мовних помилок, прикрих обмовок і

Просто зайвини.

Перед початком виступу промовця охоплює хвилювання, збентеження або навіть

Страх, тому бажано знати напам'ять перші вислови, рухи і жести, щоб не розгубитися перед

Ситуацією. Якщо вони будуть вдалими, то наснажать промовця впевненістю до кінця

Промови. Помилки на початку виступу, коли промовець хвилюється, особливо небезпечні,

Бо не тільки зіпсують настрій оратору, а й можуть відхилити його від теми.

Треба пам'ятати, що хоч на перший погляд і здається нам легким живе побутове

мовлення, насправді ж монологічний виступ "вживу" є надзвичайно складним. В ньому

Задіяні нейролінгвістична, анатомофізіологічна й акустико-артикуляторна системи, тому

Промовець повинен стежити за своїм здоров'ям і не виступати хворим, бо це може

Позначитися і на якості промови і на здоров'ї промовця.

Наголоси і паузи. Готуючись до виступу, слід наперед уявити його звучання. Можна

Потренуватися перед дзеркалом, щоб побачити свій вигляд. Це треба робити ще й тому, що

навіть майстерно написаний текст не завжди добре "лягає" на звучання, окремі слова

Можуть виявитися зайвими, а синтаксичні конструкції - одноманітними.

Перед початком роботи над інтонуванням тексту треба "освіжити" в пам'яті зміст.

"Робота над інтонацією полягає не в тому, щоб щось вигадувати і витискувати з себе,-писав

К. Станіславський. - Вона відбувається сама собою, якщо існує те, що вона має виявити,

тобто думка про внутрішню сутність".

Багато мовотворчих, вимовних порад, які пропонував акторам К. Станіславський, не

зайві і для звичайного промовця. Наприклад: "Нехай паузи поділять думку, що

Поиск по сайту: