Ставились із надзвичайною повагою. В епоху Відродження ораторське мистецтво посіла

чільне місце серед " studia humanitatis". Виходячи з того, що головною своєю якістю

"humanitas" людина не володіє від народження, то вона повинна здобувати її протягом

всього життя через " studia humanitatis". Тут особливо наголошується на зв'язку

Ораторського мистецтва з філософією, бо красномовство без мудрості й доброчесності може

Бути небезпечним для багатьох людей. Інакше ораторське мистецтво перетворюється на

Суто формальну справу, що не пов'язана з істиною, моральністю, життям у цілому і не

Відповідає ідеалу універсальної людини. Слово тісно пов'язане з духом, що породжує його.

Отже, не можна нехтувати цим і зосереджуватись виключно на слові, на різноманітних

Способах виразу.

Ораторське мистецтво в епоху Нового часу

Один із засновників філософії Нового часу - англійський філософ Френсіс Бекон

(1561-1626) - писав, що ораторське мистецтво, як і логіка, - це наука наук. Отже, її слід

Вивчати на високому рівні, а не починати з неї. Головне, на що спирається філософія

Нового часу - це людський розум. А ораторське мистецтво, на думку Ф. Бекона, якраз і

Вивчає розум, правда, не в його природній якості (це завдання діалектики), а його ходячому

Використанні. За великим рахунком, призначення цієї дисципліни полягає в тому, щоб

Настанови розуму передавати волі, аби збудити її для виконання потрібних дій. Відповідно,

Аргументи і засоби переконання, що використовуються в риториці, повинні змінюватися

залежно від характеру аудиторії. Бекон, зокрема, пише:

"І ця пристосованість і варіація стилю мовлення (якщо мати на увазі тут бажання

Досягнути найвищої досконалості) повинні бути розвинені до такого рівня, щоб при

Необхідності говорити про одне й те саме з різними людьми, для кожного вміти знаходити

Свої особливі слова. А втім, як відомо, великі оратори в більшості випадків не цікавляться

Цією стороною красномовства (тобто політичною і діловою стороною красномовства в

Окремому мовленні) і, прагнучи лише до прикрашання промови і витончених формулювань,

Не піклуються про гнучкість і пристосованість стилю, про ті особливості мовлення, які

допомогли б спілкуванню з кожним окремо".

Звичайно, вважає видатний філософ, красномовство поступається мудрості. Тим не

Менш, воно виявляється особливо корисним у практичній діяльності та повсякденному

Житті.

У цілому для представників філософії Нового часу характерним було встановлення й

Обґрунтування тих способів доведення, які переважно використовуються в математичних

науках. Показовою в цьому плані є робота французького філософа Блеза Паскаля (1623-

1662) "Про геометричний розум і про мистецтво переконувати". Він розрізняє два шляхи, за

допомогою яких людина оволодіває поняттями. Це шлях розуму й шлях волі:

"Шлях розуму найприродніший, адже не можна не погоджуватися ні з чим, окрім

Поиск по сайту: