Людей та ін. Тоді в якості прикладів можуть виступати притчі, байки, тобто випадки, до

Яких ми не можемо апелювати як до спостережуваних фактів. Однак подібні аргументи теж

Покликані підтвердити тези загального характеру. При обґрунтуванні певних дій вони

Досить ефективно впливають на слухачів.

Як відомо, Ісус навчав народ притчами. Наприклад:

"Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, - і пташки

Налетіли, та їх повидзьобували. Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато

Землі, - і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло, - то зів'яли, і

Коріння не мавши, - посохли. А інші попадали в терен, - і вигнався терен, і їх поглушив.

Інші ж упали на добрую землю - зродили_______: одне в сто раз, друге - в шістдесят, а те

втридцятеро. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!"...

"Послухайте ж притчу про сіяча. До кожного, хто слухає слово про Царство, але не

Розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

А посіяне на кам'янистому ґрунті, - це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

Але коріння в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають

За слово, то він зараз спокушується. А між терен посіяне, - це той, хто слухає слово, але

Клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, - і воно зостається без плоду. А

Посіяне в добрій землі, - це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає

один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро" (Матв., 13, 3-9; 18-23).

Друга класифікація дає можливість оратору, з одного боку, грамотно аналізувати

Аргументації інших людей, а з іншого - самому правильно використовувати аргументативні

Схеми при побудові промови.

Виділення різних типів аргументації в цій класифікації ґрунтується на тому, яке

Відношення покладене в основу зв'язку аргументів і тези. У літературі з логіки щодо форми

Аргументації розрізняють дедуктивну та не дедуктивну залежно від типу міркування, за

Яким розгортається аргументація. Скоріше за все, симптоматична аргументація може бути

Зіставлена з дедуктивною, причинна - з не дедуктивною, що ґрунтується на індуктивних

Міркуваннях, аналогійна - з не дедуктивною, що ґрунтується на міркуваннях за аналогією.

У риториці доречним є використання термінів симптоматична, причинна та

Аналогійна види аргументації.

Симптоматична аргументація - це обґрунтування тези шляхом наведення в

Аргументах певних ознак того, що постулюють у тезі.

Загальна схема симптоматичної аргументації має такий вигляд: А прийнятне для В,

Тому що: 1)С прийнятне для В і 2) С характерне для А.

Вищенаведений приклад "Сократ є смертним, оскільки він - людина" є прикладом

симптоматичної аргументації: Смертність (А) характерна для Сократа (В), тому що:

Сократ (В) є людиною (С) і

Для всіх людей (С) характерна смертність (А).

Симптоматичну аргументацію можна вважати подальшою розробкою топосів

Першої групи, які пов'язані з сутністю предмета промови. У такий спосіб оратор із

Поиск по сайту: