В центрі філософування представників італійського Відродження було слово, культ

прекрасного і чистого класичного мовлення. Слово ототожнювалось із "знанням" і

"доброчесністю". Звідси ідея виховання душі через вивчення античних творів, ідея

актуалізації через "studia humanitatis" можливостей, закладених природою в індивіді.

"Humanitas" для латинських авторів (наприклад, Цицерона) означав приблизно те саме, що

давні греки виражали терміном "пайдейя", тобто виховання й освіту людини. У гуманістів

Цей термін означав повноту й неподільність природи людини. Вважалось, що в становленні

Духовної освіти основна роль належить словесності, а саме поезії, риториці, історії та

Філософії.

Розгорнуте тлумачення поняття "studia humanitatis" належить Колюччо Салютаті

(1331-1406). Він підкреслює, що, на відміну від природничих наук, "studia humanitatis"

Спрямовані на пізнання не зовнішнього світу, а людського буття, й у цьому їх велика

Практична цінність. Вони ґрунтуються на досвіді язицької та християнської культури й

Покликані формувати нову людину, що володіє високою якістю - humanitas. Цю якість К.

Салютаті розуміє як здатність до доброчесних вчинків, що виробляється досвідом і освітою.

Humanitas (людяність) - не тільки прекрасна властивість душі, але також практичний досвід

І вченість. Доброчесність і знання набувають істинного смислу в життєвій практиці

Людини. Оскільки humanitas не дана людині від народження, засвоєння цієї властивості стає

Підсумком наполегливої праці, але саме вона веде людину до найвищого блага на землі.

В тлумаченні humanitas полягає сутність гуманістичної програми К. Салютаті.

Ораторське мистецтво повинна стати провідником мудрості, служницею філософії, але

Остання не може бути до кінця зрозумілою без красномовства. Зв'язок ораторського

Мистецтва і філософії очевидний - вивчення однієї передбачає знання іншої. Салютаті

звертає увагу на всепроникливе значення обох наук у системі знання:

"філософія - королева наук", ораторське мистецтво - найвизначніша з мистецтв, "те

Саме (мистецтво), яке прикрашає й возвеличує всі інші науки, як спекулятивні, так і

практичні"1.

Ідеал Салютаті - повнота знання у поєднанні з красою і силою мовлення.

Учень К. Салютаті - Леонардо Бруні (1370-1444) - визначав "studia humanitas" таким

чином:

- "пізнання тих речей, які стосуються життя і звичаїв і які вдосконалюють та

прикрашають людину".

У цьому процесі важлива роль належить у тому числі й риториці. Л. Бруні в своїй

праці "Про наукові і літературні заняття" відмічав необхідність читання ораторів для

здобуття належної освіти. Оскільки:

"У ораторів ми навчимося вихваляти благодіяння і проклинати злодіяння,

Підбадьорювати, переконувати, хвилювати, страшити. Хоча все це роблять і філософи,

Однак (не знаю, яким чином) саме у владі оратора викликати гнів, милосердя, збудженість і

Поиск по сайту: