Ідеальними в ораторській діяльності є такі випадки, коли оратор сам обирає предмет

Промови й у нього є можливість врахувати два важливих моменти.

По-перше, вибір предмета ґрунтується на інтересі. Мається на увазі, що тема

Повинна бути цікавою як для самого оратора, так і для аудиторії. Якщо тема не є важливою

Для оратора, то йому навряд чи вдасться захопити аудиторію. Більше того, в подібних

Випадках виникає конфлікт між тим, яким оратор є насправді, і тим, яким хоче постати

Перед слухачами.

Якщо за попередніми уявленнями оратора тема не буде цікава аудиторії, тоді йому

Потрібно докласти додаткових зусиль для привернення уваги слухачів. Оратор повинен

відшукати "родзинки" в тому фрагменті дійсності, який він виноситиме на розсуд аудиторії.

По-друге, вибір предмета зумовлюється наявністю в оратора певних знань про нього.

Особливо це стосується виступів перед підготовленою аудиторією. Згадаємо, що в

Античних риторичних школах вивчали, окрім красномовства, ще багато інших дисциплін,

Оскільки невідомо, на яку тему доведеться в майбутньому говорити оратору.

Звичайно, не можна вимагати від оратора всебічних знань з будь-якого предмета.

Однак для успішного виступу він повинен знати про предмет промови в декілька разів

Більше, ніж аудиторія.

Визначення стратегії оратора завершується формулюванням головних положень.

Вони є тим, що повинні з'ясувати слухачі в промовах інформативного характеру, або тим, в

Чому оратор повинен переконати аудиторію. Подальша ораторська діяльність становить

Собою пошук матеріалу, який би розкривав або обґрунтовував ці положення.

Типи підготовки до публічного виступу

Існують три типи підготовки до публічного виступу:

• написання повного тексту промови;

• запис головних положень (тез та аргументів);

• виголошення промови експромтом.

Перший тип підготовки (написання тексту)

Рекомендується для відповідальних, офіційних ситуацій. Написання повного тексту

Промови певним чином дисциплінує оратора, адже в нього є можливість ретельно

Продумати формулювання власних думок і точно розрахувати тривалість промови.

Виступ з попередньо написаним текстом промови може здійснюватися трьома

шляхами:

• промову читають за рукописом;

• промову повністю вивчають напам'ять;

• промову виголошують з опорою на текст.

Найменш прийнятною для успішного публічного виступу є промова, яку читають за

Рукописом. Вона не є живим словом. Оратору важко встановити контакт з аудиторією тому,

Що записи утворюють певний бар'єр між ним та слухачами. Погляд оратора в таких

Випадках зосереджений на тексті, а не на аудиторії. Відповідно, йому важко слідкувати за

Реакцією слухачів. Аудиторія навряд чи позитивно сприйматиме таку промову (згадайте

вашу реакцію на виступи ораторів "за папірцями").

Промова, яку повністю вивчають напам'ять, вимагає чималих зусиль від оратора.

Поиск по сайту: