Значний вплив на розвиток риторики в XX столітті справили також роботи відомого

Лінгвіста та фахівця у галузі семіотики Романа Якобсона (1896-1982). Особливо слід

Відмітити його модель комунікації, що ґрунтується на шести чинниках. її можна вважати

Певним уточненням риторичного трикутника.

Кожному з елементів моделі відповідає певна функція мови. Р. Якобсон наголошує

на тому, що питання полягає не в монополії, а в ієрархії цих функцій у межах

Комунікативного акту.

Перша функція - референтивна (денотативна або когнітивна) - виявляється в

Установці на референт, контекст повідомлення. Вона є центральним завданням багатьох

Повідомлень.

Друга функція - конативна (апелятивна) - виявляється в установці на адресата. її

Мета полягає у прямому впливі на співрозмовника. Граматичним виразом цієї функції є

Клична форма та наказовий спосіб.

Третя функція - поетична - виявляється в установці на саме повідомлення. Вона

Покликана зосередити увагу на повідомленні заради нього самого.

Четверта функція - емотивна (експресивна) - виявляється в установці на адресанта.

Її мета полягає у прямому виразі ставлення промовця до того, про що він говорить.

П'ята функція - фатична - виявляється в установці на контакт. її мета полягає у

Встановленні, продовженні або закінченні комунікації. Ця функція здійснюється через

Обмін ритуальними формулами (чи навіть діалогами).

Шоста функція - метамовна (функція тлумачення) - виявляється в установці на код.

Її мета полягає в тому, щоб перевірити, чи користуються співрозмовники в спілкуванні

Одним і тим самим кодом (уточнення значень слів, речень тощо).

Якщо застосувати модель комунікації Р. Якобсона до ораторської діяльності, то

Можна говорити про те, що в цій діяльності виконуються переважно п'ять функцій мови,

Окрім метамовної. Тобто референтивна функція виявляється в тому, що на етапі інвенції

Оратор розробляє предметну царину промови, а на етапі диспозиції він структурує

Відібраний матеріал; конативна - в тому, що загальною метою ораторської промови є вплив,

Зміна у думках чи поведінці аудиторії; поетична - в тому, що на етапі елокуції оратор

Застосовує різноманітні засоби виразності, щоб промова у цілому відповідала критеріям

Доречності, краси, правильності та ясності; емотивна - в тому, що оратор намагається

Постати перед аудиторією як людина, гідна того, щоб говорити і бути почутою; фатична - в

Тому, що без встановлення контакту з аудиторією не можна говорити про вплив на

Слухачів. Що стосується метамовної функції, то вона реалізується у промовах переважно

Інформативного характеру, коли завданням оратора є передача інформації.

Слід підкреслити, що модель комунікації Р. Якобсона стосовно риторики можна

інтерпретувати і в іншому плані, як це було зроблено представниками льєжської школи

Неориторики. Про це мова піде в наступному підрозділі.

Загальна характеристика лінгвістичної риторики

Лінгвістична ораторське мистецтво становить собою сукупність досить

Поиск по сайту: