|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Мовленням загальнонародним – чи окремих верств населенняОтже, стилі ставлять свої вимоги щодо багатства й різноманітності. Безсумнівно, Усіма засобами досягнення цих якостей мовлення активно користуються насамперед стилі Розмовний, художній, публіцистичний. Багатство наукового стилю – це багатство Синтаксичних конструкцій і термінологічної лексики. Щодо офіційно-ділового стилю, то Замкнутість його форм визначає і певну замкнутість мовних засобів, відсутність Експресивності зумовлює інтонаційну стабільність відповідно до характеру документа. У Науковому, публіцистичному, офіційному стилях вживають, як правило, двоскладні Речення, в художньому, а інколи й у розмовному – синонімічні до них односкладні. Чистота мовлення Чистота мовлення тісно пов’язана з правильністю і нормативністю: якщо у мовленні Немає порушень лексичних, стилістичних, орфоепічних та ін. норм, то воно вважається Чистим. Отже, чисте мовлення – це таке, в якому немає нелітературних елементів. Чистота виявляється, на наш погляд, у трьох аспектах: в орфоепії: правильна літературно- нормативна вимова, відсутність, т. зв. “акценту”; у слововживанні: відсутність у мовленні Позалітературних елементів - діалектизмів, вульгаризмів, канцеляризмів, плеоназмів, штампів, слів-паразитів; в інтонаційному: відповідність _______інтонації змістові та експресії Висловлення, відсутність брутальних, лайливих, лицемірних тонів. Засвоєння літературної вимови становить певну трудність для людини, яка говорить Нерідною мовою. Особливо близько споріднені мови мають чимало орфоепічних явищ, які засвоюються значно важче, аніж лексика (напр., вимова українських ї [йі], є [йе], г [h], Твердих шиплячих та ін. для росіянина, особливості наголошування спільних для споріднених мов лексем, напр.: укр.: ненависть – рос. ненависть, укр. тисячі - рос. тысячи; Укр. директори - рос. директори; укр. автори - рос. автори, укр. приятель - рос. приятель, Укр. подруга - рос. подруга; укр. рукопис - рос. рукопись, укр. новий, старий, жаркий, Тонкий – рос. новый, старый, жаркий, тонкий і багато ін.). Засмічує мову й діалектна вимова Звуків та наголошування слів. Ці помилки, як правило, мають індивідуальний вияв, бо Літературні норми загалом нівелюють діалектну вимову. Чистота мовлення залежить і від Дикції - вади артикуляції (теж індивідуальні) вимагають тривалого тренування Артикуляційного апарату, яке часом вимагає допомоги логопеда. Проте засмічення мови Ненормативними наголосами і вимовою має часові рамки; протягом певного часу таких вад Можна позбутися, засвоївши відповідні норми. Щодо нелітературного слововживання, то така небезпека для культури мовлення Зберігається постійно: зміна ситуацій спілкування, їх експресивності може призвести до Появи у мовленні позалітературних лексичних одиниць. Напр., у мовленні молоді Спостерігається часом “захоплення” жаргонізмами; людина, що багато років працює на Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |