Промови є користь, добро, благо. Благом є те, що відповідає вказівкам розуму, до чого

Прагнемо. Для людини благом є те, на що вказує її розум в кожному окремому випадку.

Наявність блага робить людину спокійною і самозадоволеною, "воно є щось самодостатнє".

Благом є відчуття щастя. Людина відчуває щастя, коли володіє благами. А блага - це

І доброчинності душі: щедрість, справедливість, мужність, поміркованість, великодушність,

Так би мовити, духовні блага і доброчинності тіла: здоров'я, краса, сила, і такі якості, як

Пам'ять, розум, кмітливість. Ці блага породжують інші блага: славу, пошану_______, удачу. Саме

Життя є благом. Оратор має своїм красномовством сприяти йому, відвертаючи людей від

Поганого.

Судові промови - це звинувачувальні чи виправдовувальні промови позивачів,

Самозахисні виступи відповідачів, прокурорські звинувачення, адвокатські захисні

Промови, виступи суддів, свідків, громадських представників, присяжних тощо.

Судові промови характеризуються чітким формулюванням мети, переконливою

Аргументацією, знанням справи і ситуації, умінням знаходити аналогічні приклади, шукати

Найменші зачіпки, збільшувати або применшувати якийсь факт, передбачати розвиток

Подій, красномовством зворушливо впливати на судову владу. Джерела свідчать, що

Риторика почалася саме з судового красномовства у V ст. до н. е. в Давній Греції та Римі

(зокрема, в демократичній державі Афіни), нагромадила великий досвід, витворилась у

Науку на захист закону, справедливості, демократії і гуманізму.

Судове красномовство сформувало такі традиційні види промов, кожна з яких має

свою етичну рамку і специфічні мовні формули: звинувачувальна (прокурорська промова);

Захисна (адвокатська промова); самозахисна промова; промова громадського

Звинувачувана; промова громадського захисника; судова промова.

Похвальні промови

Епідейктичне, або похвальне, урочисте красномовство поряд із судовим досягло

Великого розквіту ще в античній риториці. В епідейктичних промовах хвалять,

Прославляють, возвеличують особу, факт, подію або, навпаки, гудять, осуджують,

Ганьблять. Осудливе красномовство мало значно вужчу сферу застосування. Найбільшу

Славу пожинали саме майстри епідейктичного красномовства (Перікл, Горгій, Ісократ,

Демосфен, Цицерон).

Із занепадом демократичного ладу в Греції занепадає й політичне та судове

Красномовство, але епідейктичне продовжувало розвиватися ще інтенсивніше. Це був час

Другої софістики. В похвальних промовах прославляли минуле героїв, керівників

Захисників.

А що ж достойне похвали? Ще Арістотель ґрунтовно описав похвальне

Красномовство і те, що може бути предметом похвали. Насамперед - це прекрасне. А що

Таке прекрасне? Це доброчинність, благо. Доброчинність дає можливість набувати благо.

Вона містить справедливість, великодушність, розсудливість, мудрість_______, мужність, щедрість.

Мужність важливіша у період війни, а справедливість - у мирний час. Справедливість - це

Поиск по сайту: