|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Способами та прийомами організації художніх засобів для підготовки й виголошенняПромов. Виразне індивідуальне мовомислення. Добре, якби кожен оратор, промовець мав Власний ораторський стиль з характерними індивідуальними рисами свого публічного Мовлення, вмів створювати потрібну тональність, колорит спілкування. Промовець має бути національно свідомою особистістю і позитивно впливати на Мовну практику. До індивідуального ораторського стилю можна віднести: • усвідомлення потреби і виховання оригінального мовомис-лення; • власну мовотворчу манеру, що виявляється в особливостях композиції Промови, побудови фраз, схильності до вживання певних слів і словосполучень, окремих художніх засобів; • поведінку промовця в аудиторії; вміння відчувати "центр" спілкування, вчасно переключати увагу слухачів; • кінесику і міміку та характерні жести; • техніку вимови і дикцію, ритмомелодику. Отже, той, хто хоче стати майстерним промовцем (оратором, красномовцем), повинен подбати про: • освіченість і глибокі знання свого фаху та дотичних до нього; • риторичний ідеал, який би хотів наслідувати; • пошук промовців, чиє мовлення відповідає його смаку, в кого він хотів би вчитися, знайти свій мовний авторитет; • власний ораторський стиль; • вміння вести розгорнений монолог (лекцію) з фахової проблематики; • вміння вести конструктивну бесіду; • володіння полемічним красномовством, культурою діалогу і полілогу у дискусіях і диспутах; • морально-етичний облік освіченої і вихованої людини; • вміння користуватися скарбницею античної і національної риторики, Ораторським досвідом попередників і сучасників (використовувати взірці Промов і текстів, прийоми риторичної техніки, стилістичні засоби Національної мови). Аналіз публічного виступу Ось і минув публічний виступ... Тепер час для його аналізу. Він має важливе значення для вдосконалення Ораторської майстерності. Найкращим вважається поєднання оцінок самого оратора з Експертними оцінками. Далі пропонуються переліки запитань для самого оратора та тих, хто оцінює виступ "зовні". Оратору слід відповісти на такі запитання: Чи вдалось захопити увагу аудиторії? Чи вдалось утримати увагу протягом всього виступу? Чи дотримано регламенту? Чи все було сказане з того, що хотів? Чи підкреслив у завершенні головне? Чи не ухилявся від теми? Чи впевнено почувався на місці оратора? Чи хотілося б ще виступити перед цією аудиторією? Відповіді даються за Десятибальною шкалою: так - 10, ні - Інші оцінки у проміжку від 10 до 1. Якщо оратор набрав менше 50 балів, тоді Виступ слід оцінити як невдалий. Експертам пропонується дати відповіді на такі запитання: Чи був вдалим початок виступу? Чи є драматизм у викладі? Чи є вдалими приклади? Чи є адекватною гучність? Чи є адекватним темп? Чи є адекватними мова і стиль виступу? Чи є вдалим завершення? Чи дотримався оратор регламенту? Чи добре тримався оратор? Чи є цікавим виклад теми? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |