|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Красномовство вважається і зображається як цариця всіх наук, так дуже часто воно малославу, рівну царям...". У розділі "Про корисність красномовства" Феофан Прокопович значно розширює Сфери застосування красномовства у порівнянні з тим, як їх визначали античні ритори. Він вважав хибним уявлення його сучасників про те, що красномовство потрібне, Щоб люб'язно вітати гостей, складати сердечні побажання друзям на бенкеті, хоча й не Виключав це з практики ораторського мистецтва. Є значно важливіші теми. Адже скільки є Визначних громадян і керівників, які добре й розумно керують державою, хоробро ведуть Війну, - і їм треба виголошувати похвалу, щоб не впала в забуття сміливість, щоб спонукати Інших до благородних вчинків. Треба озброювати красномовством вождів і воїнів, щоб Вони могли запалити інших на діяння, бо вік заповнений війнами. Красномовством можна приборкати бунт і повстання. Красномовні мужі необхідні в Посольствах майже всіх народів, щоб дипломати у союзників здобували допомогу Батьківщині, а у ворогів зберегли б авторитет держави і гідно повели доручені їм справи. "Наша Батьківщина навіть мовчки благає допомоги красномовства", - написав Прокопович, тому що багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою, Забуття затьмарює славу. Церква також правомірно домагається допомоги красномовних мужів: народу треба Показувати чесноти святих людей, особливо тих, кого породила наша Вітчизна. Восьма книга "Риторики" Феофана _______Прокоповича присвячена епідейктичним Промовам та засобам, якими можна прикрашати промови. Прокопович вважав, що коли Хвалити якусь чесноту, то вона збільшується і зростає не лише в душі того, кого хвалять, а й У інших, і закликав їх до наслідування. Стиль похвальних промов - квітучий, дотепний, Прикрашений незвичайними оповідками, порівняннями тощо. Похвальні промови дуже Важливі і корисні, вони розвивають вміння бачити в людях гарне, створюють атмосферу Довіри і доброзичливості. Виділяють кілька типів похвальних промов залежно від того, кому, чому і з якої Нагоди призначається промова. У похвальних промовах особам треба враховувати (за Прокоповичем) п'ять основних джерел винайдення думки: 1) природа людини (тіло, душа, чесноти, пам'ять, знання тощо); 2) доля особи - рід, слава предків, друзі, почесті; Навчання - рівень знань: де, коли, в кого вчилася людина, кого перевершила у знаннях; 4) вчинки і діяння (розумні, мудрі, сміливі); Обставини, як вони сприяли величі людини. У похвалах речам оратор описує красу і пояснює користь від них. Такі промови, як Правило, мали тренувальний характер. Це могли бути похвали містам, краям, річкам, Установам. Промови з певної нагоди Промови на пам'ятні дати: родини, хрестини, присвяти, привітання з успіхами і Відзнаками, вступні і випускні промови, ювілейні. Всі вони мають вітальний і величальний Характер, але кожний з видів таких промов відзначається своєрідністю мовного етикету, Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |