|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Комунікація. Види комунікаціїЩо ми розуміємо під словом - комунікація? У перекладі з латинської - роблю спільним, зв'язую, спілкуюся, тобто комунікація - це спілкування, обмін уявленнями, ідеями, почуттями (тобто інформацією). Існують два види комунікації: вербальна (за допомогою слів) і невербальна (за допомогою особливих значимих систем, дій: уклін, рукостискання й т.д.). І той, і інший вид комунікації служить для передачі інформації і є різновидом знака, знакової системи, але кожен з них має свої відмінні риси. Отож, з погляду семіотики - науки про знаки й знакові системи, мова - це природна (тобто не придумана), але разом з тим не вроджена (тобто небіологічна) знакова система, порівняно з іншими системами зв'язку, що існують у природі й культурі. Про мову як знакову систему ми будемо говорити далі. Докладніше зупинимося на природній і придуманій знакових системах. До природних (біологічних) семіотичних систем належать вроджені мови тварин. А штучні (придумані) семіотики створюються людиною для лаконічної і точної передачі спеціальної інформації (наприклад, зірочки на погонах, цифри, географічні карти, креслення, знаки дорожнього руху, світлофор і система регулювання дорожнього руху (і будь-який водій легко «прочитає» миготіння фарами зустрічної машини: попередження про пост ДАІ), мови програмування, ритуали, етикет, жести, міміка, інтонації й т.п.), тобто все те, що ми відносимо до невербальної комунікації. Невербальні засоби спілкування можна класифікувати в такий спосіб: 1. Акустична комунікація: паузи, кашель, подих, сміх, плач (екстралінгвістичний характер); темп, тембр, гучність, голоси (просодичний характер); 2. Оптична кінесика: виразні рухи (міміка, поза, жести, хода, погляд); фізіономіка (будова обличчя, статури); 3. Тактильно-кінестезична комунікація: рукостискання, поцілунок, погладжування 4. Ольфакторна комунікація (запахи); 5. Проксемічна комунікація (норми просторової організації: для європейців й американців характерно: інтимна відстань до 45 см, персональна відстань від 45 до 120 см, соціальна відстань від 120 до 140 см. До країн контактного характеру комунікації відносяться Африка, арабські країни, Іспанія, у яких для вираження довіри торкаються тіла співрозмовника). Використана література: 1. Пентилюк М. І., Марунич І. І., Гайдаєнко І. В. Ділове спілкування та культура мовлення: навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – С. 5-30. 2. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 5-15. ЛЕКЦІЯ 2 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ «КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ» (продовження) План Мова як знакова система Функції мови й мовлення Історія української мови. Мова як знакова система Для того, щоб спілкуватися, люди створили різноманітні системи знаків, які служать Для передачі інформації. Це і дорожні знаки, азбука Морзе, математичні, хімічні, Топографічні знаки, морська сигналізація прапорцями тощо. Що ж таке знак? «Знак – це не властивість предмета, а функція, якої предмет може набути. Знакова Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |