|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Емоційно-нейтральна, не допускає метафоричності, образності, експресивностіВ усному розмовному мовленні неточність слововживання (чи фразотворення) може Бути компенсована ситуацією спілкування, мімікою або жестом, але це не виправить Неприємного враження від такого мовлення: незнання предмета мовлення або незнання Мовних засобів для називання його і його взаємозв’язків свідчить про низьку культуру і Мислення, і мовлення. Вимога точності зростає, якщо зі співрозмовником немає безпосереднього контакту (напр., у писемному мовленні), або якщо співрозмовник – Широка аудиторія, яку (її загальноосвітній та фаховий рівень) ми знаємо погано. Отже, точність мовлення (і предметна, і понятійна) визначається як рівнем знань Навколишнього світу і мови як засобу спілкування людей у ньому, так і етикою мовця, яка Не дозволить висловлюватися неточно. Точність – це чемність, ввічливість і в побуті, і в Науці, і в художньому слові. Вважаємо, що точність мовлення, у свою чергу, сприяє Пізнанню дійсності – прагнення до точності спонукає мовця всебічно вивчати як об’єктивну Дійсність, так і суб’єктивні враження від неї. Той, хто поважає свого співрозмовника і не Хоче постати перед ним некомпетентним, не дозволить собі знати предмет мовлення Поверхово. Звичайно ж, точність реалізується найперше лексичними ресурсами мови, тобто Виявляється на рівні слововживання, але без контексту про неї говорити годі. Найбільше Можливостей для точного співвіднесення предмета і його назви мають: синоніми, омоніми, Пароніми, полісемантичні слова. Значні труднощі викликають слова іншомовні, професійні, Архаїчні та фразеологізми. Синоніми виникають у мові як одиниці, що підкреслюють (називають) новий відтінок у значенні слова, тобто як точніша для нової ситуації Спілкування назва відомого предмета (за винятком т.зв. абсолютних синонімів, які різняться Між собою тільки звуковим комплексом і джерелом походження: кавалерія – кіннота, норд- Ост - північний схід, полісемія - багатозначність_______, білінгвізм – двомовність). Відмінність синонімів може бути власне семантична (земля – грунт; дорога – шлях – гостинець; збірка – Зібрання – збірник) або стилістична, семантико-стилістична (нейтр. людина - розм. чоловік, Нейтр. відомий – уроч. славетний; розм. лице – нейтр. обличчя; розм. пес – нейтр. собака). Добираючи одне слово із синонімічного ряду з метою досягти точності висловлювання, потрібно враховувати: 1) стильову приналежність слова (нейтральне чи стилістично марковане: розмовне, офіційне, наукове і т.ін.); 2) його емоційно-експресивне значення (піднесене – знижене, інтимне, ласкаве – офіційне, “сухе”, урочисте – жартівливе); Приналежність слова до певної групи лексики поза літературною мовою (діалектне, просторічне, жаргонне); Місце слова в словниковому запасі мови (активний – пасивний словниковий Склад). Це важливо пам’ятати, оскільки до синонімічного ряду можуть входити слова, Запозичені з інших мов, дібрані з діалектів – територіальних і професійних, з Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |