|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Разом з іншими, але не за їх рахунок, і самому дбати про суспільство та державуМотиви поведінки людини зумовлюються її потребами або відсутністю таких. Виділяють такі основні типи мотивів: дисциплінарні, емоційно-естетичні, пізнавально- Інтелектуальні, морально-етичні. Дисциплінарний мотив, як правило, є зовнішнім, без власного бажання (чиню так, бо Вимагають, зобов'язують, карають). Емоційно-естетичний мотив викликається мимовільним інтересом або задоволенням (гарно, приємно, весело), але також не підкріплений міцною власною волею і бажанням. У Мотивації навчання учнів і студентів переважають саме дисциплінарний та емоційно- Естетичний мотиви. Вчителі і викладачі повинні розширювати сферу мотивації, формувати Вищі мотиви. Пізнавально-інтелектуальний мотив спрямовує людину на пізнання світу і розвиток Власного інтелекту як найбільшої цінності людини. Він формується міцною волею і Внутрішнім бажанням, переконаннями. Морально-етичний мотив-найвищий, бо він засвідчує в людині найвищу міру Людяності: наявність совісті, моральних якостей, етичних норм. Він спрямований на збереження людського життя на планеті, на покращення довкілля, на благо для всіх і Кожного. Ставлення до предмета мовлення та промовця виявляється з боку слухачів. Реакція Їх на промовця і предмет промови може бути байдужа, погоджувальна, конфліктна або Конструктивна. Байдужа чи інфантильна реакція свідчить про те, що промова не викликала інтересу В слухачів і вони не задіяли свій механізм сприймання та усвідомлення дискурсу. Байдужа Реакція виявляється у зовнішньому вигляді людини (міміка, жести, очі, обличчя, відсутність Уваги). У такому разі оратор зобов'язаний скоригувати свої дії у напрямку активізації уваги Слухачів. Погоджувальна реакція з'являється тоді, коли слухач легко переходить на сторону Промовця і вірить йому: може, справді згодний з промовцем, підтримує його; можливо, Малокомпетентний у цьому питанні і не може суперечити; можливо, зайнятий іншими Справами, важливішими у цей час; можливо, вдає, що погоджується. Оратор зобов'язаний Переконатися, чим викликана погоджувальна реакція, чи вона справжня. Конфліктна реакція є завжди очевидною і виявляється у негативних емоціях, Небажанні слухати і розуміти промовця. Як правило, конфліктна ситуація виникає на Розходженні фахових, моральних, громадянських, політичних позицій промовця і слухачів. Приводом до конфлікту можуть бути внутрішні причини з боку оратора чи слухачів (зазнайство, самолюбство, завищена самооцінка) і зовнішні (поганий _______вигляд, необачні дії). Конфліктна реакція може бути у відкритій формі (грубі репліки, некоректні запитання) і в Прихованій (саботаж, невизнання позиції промовця, загальний шум). Конструктивна реакція публіки на промову свідчить, що промовець досягнув мети. Між промовцем і аудиторією встановлюється контакт взаєморозуміння, інтелектуальної Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |