Істин доведених. Але найбільш звичайний, хоча і противний природі, є шлях волі. Всі ми

скоріше 2захоплюємося не силою доведень, а тим, що подобається".

Б. Паскаль намагається ретельно дослідити все ж таки шлях розуму, оскільки, на

Його думку, саме він більш характерний для розумної людини. Відповідно, мистецтво

Переконання він розглядає як сукупність методично вивірених процедур, що складаються із

Дефініцій термінів, аксіом, доведення. Французький філософ пропонує правила щодо

Кожного компоненту (всього 8 правил, але серед них виділяється 5 необхідних). У такий

Спосіб доведення постає як ґрунтовне й безсумнівне, найбільш наближене до геометрії.

Новий час - це період, коли бурхливо розвивається парламентське красномовство.

Зокрема, важливою політичною традицією, спочатку в США, а потім і в інших країнах,

Стали виступи президентів під час їх вступу на посаду (інаугурації).

Серед теоретиків ораторського мистецтва цього періоду слід відмітити творчий

Доробок відомого німецького філософа Артура Шопенгауера (1788-1860). Він займався

зокрема мистецтвом суперечки (еристикою). Досить цікавою є його робота "Еристика, або

мистецтво сперечатися". Як зазначає І. В. Хоменко:

"Основний тип комунікації, який розглядає Шопенгауер, - це суперечка, метою якої

Завжди є не просто відстоювання своєї думки, переконання співрозмовника в її слушності, а

Саме перемога. Як бачимо, у цьому німецький філософ не підтримує точку зору Арістотеля.

Він вважає, що природним для будь-якої людини є бажання виглядати завжди правою. У

Спорі сперечальник передусім буде шукати помилку не в своїх міркуваннях, а в

міркуваннях співрозмовника, і навряд чи одразу ж погодиться з критикою своєї позиції".

Головна мета еристичної діалектики полягає у вдосоконаленні техніки суперечки. А.

Шопенгауер пропонує певну сукупність прийомів, застосування яких сприятиме

досягненню перемоги в суперечках. Деякі з них було розглянуто при висвітленні питання

Про види аргументів. Наприклад, щодо аргументу до особи, німецький філософ визначає

певні моменти, які досить часто використовуються і в сучасних суперечках. А саме:

"Якщо він [супротивник_______], наприклад, захищає самогубство, ви кричіть одразу ж: "А

чому ви самі не повіситесь?" Або він стверджує, наприклад, що в Берліні жити неприємно,

а ви кричіть одразу ж: "Чому ж ви не поїдите з нього першим же поштовим діліжансом?" -

Яку-небудь причіпку можливо придумати завжди і в будь-якому випадку".

Якщо в цілому оцінювати розвиток ораторського мистецтва в добу Нового часу, то

Слід відмітити її занепад як окремої науки. Вона все більше зближується з мовознавством,

Особливо та її частина, що стосується вивчення тропів і фігур. Цьому великою мірою

Сприяв стиль бароко. Про значний вплив філософії на риторику говорити не доводиться.

Таким чином, саме в цей період ораторське мистецтво остаточно перетворюється в

Дисципліну, яка займається красою, витонченістю мовлення. Вона все більше

Поиск по сайту: